З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.
14 жовтня 2020 — Кася Комар-Мацинська
Значно легше цькувати окремих представників спротиву, а всіх незгодних загалом звинуватити у антисемітизмі («вони проти єврейського проекту, вони не хочуть вшанувати жертви Голокосту!»). Але люди не дурні і не засліплені, вони бачать, хто щиро вболіває за збереження пам’яті жертв, а хто цинічно піариться на цій пам’яті.
13 жовтня 2020 — Галина Хараз
Цими днями із офіційним триденним візитом в Україні перебуває президент Польщі Анджей Дуда. Перед візитом було анонсовано, що однією із тем для обговорення буде питання національної пам’яті. Саме вчора, коли пан Дуда прибув в Україну, у мережі зв’явились фото того, що польська сторона «відновила» меморіальну таблицю на братській могилі вояків УПА на горі Монастир, яка була сплюндрована ще у 2015 році. Здавалося б хороший дипломатичний жест польської сторони. Та не все так просто – таблицю насправді не відновили, а підмінили.
12 жовтня 2020 — Володимир Бірчак
Таємниця, яка упродовж 70 років ховалася за суцільним набором цифр у Акті вінчання надрайонного провідника ОУН «Сулими» і медсестри «Калини», розгадана. Це вдалося зробити криптоаналітикам Служби зовнішньої розвідки України. Відтак неймовірна драматична доля подружжя повстанців із Прикарпаття отримала своє продовження.
9 жовтня 2020 — Олександр Скрипник
Символічне ж значення Бабиного Яру є наднаціональним: наскільки Аушвіц є символом знищення євреїв Західної Європи, наскільки Бабин Яр є символом знищення українського, і ширше – східноєвропейського єврейства. І гарантувати його належне вшанування має українська держава, незалежно від прізвищ її очільників.
8 жовтня 2020 — Катерина Кобченко
Із завершенням Української революції боротьба за Українську незалежну державу не припинилася. Її продовжував Державний центр УНР в екзилі. В умовах еміграції змінилися форми і методи цієї боротьби. Тепер вона точилася не на полях відкритих військових баталій, а в дипломатичній площині та на «таємному фронті» протиборства спецслужб. У когорті бійців цього «таємного фронту» був і представник уряду УНР у Стамбулі Володимир Мурський.
6 жовтня 2020 — Володимир Окіпнюк, Дмитро Козлов
З початком війни між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом Сержа Лифаря вчергове підозрювали усі - німці і французи, комуністи та емігранти. Для німців – ворог/русіш, для гестапо – ворог/єврей/русіш, а для деяких французів, для яких зовсім недавно був об’єктом поклоніння, з початком війни та окупації Парижу він став ненависним russe і більшовиком, а згодом - ненависним гестапістом...
2 жовтня 2020 — Наталія Білоус
У шведських архівах зберігаються власноручні листи Карла ХІІ, у яких він згадував Україну та козаків. Наприкінці ХІХ століття вони були опубліковані. Але ніколи досі не перекладались українською мовою і, швидше за все, не були відомими українським історикам
1 жовтня 2020