Гард з його прилеглими землями увійшов до складу Запорозьких земель під протекцією Російської імперії у 1774 році. З цього часу історична назва Гард поступово зникла з імперської топоніміки, а сам край занепав. За деякими відомостями останні козаки були вигнані з лівого на правий берег Бугу, де з часом виникло село Гардове (нині - Богданівка). Ім’я та історія цього воєнного, духовного та торговельного центру Бугогардівської паланки на кілька сторіч стають небажаними в російській, а згодом совєтській історії, та піддаються забуттю.
Чи зможемо ми перервати його зараз?

Давно звернув увагу, що в багатьох ічкерійських документах 1990-х років наголошується на незаконності Біловезьких угод і взагалі того, як припинив існування Радянський Союз. Чеченські автори ставили під сумнів юридичну процедуру набуття незалежності союзними республіками, що парадоксальним чином їх зближує з ортодоксальними комуністами та російськими імперцями, які так само не визнають легітимності розпаду СРСР

Повномасштабне російське вторгнення застало Марчелу в Києві. Тоді й з'явилася ідея – створити шрифт на основі літерацій (мальованих шрифтових композицій) головного художника УПА Ніла Хасевича. Допрацьовувати гарнітуру довелося спершу у Львові, а, згодом, і за кордоном. Тепер шрифт "Воля" використовує Генштаб України, наші воїни на передовій, музичні гурти та навіть власники забігайлівок

В історичному календарі 2022 року листопад позначений двома взаємопов’язаними, але контроверсійними за своєю суттю і наслідками, подіями. 25 жовтня (7 листопада) 1917 року в результаті державного перевороту в Петрограді був повалений Тимчасовий уряд і до влади прийшли більшовики на чолі з Леніним. У відповідь на намагання узурпувати вищу владу на теренах Російської імперії Українська Центральна Рада у Києві 7 (20) листопада проголосила утворення Української Народної Республіки

5 липня 2022 р. завершився судовий процес про заборону КПУ, який тривав із 2015 р. Восьмий апеляційний суд України (м. Львів) ухвалив постанову:"заборонити діяльність Комуністичної партії України". Парадокс, але рішення це було ухвалено саме в 104 річницю першого з’їзду КП(б)У. Хоч в постанові суду мова, звісно, про іншу партію, що була утворена в 1993 році після заборони КПУ в складі КПРС рішенням Президії Верховної Ради України від 30 серпня 1991 р. Але й сама новітня КПУ на чолі із Петром Симоненком досить довго добивалася навіть в судовому порядку визнання себе юридичною спадкоємицею саме тієї партії, заснованої в 1918 році. Тому логічно звернутися до історії

Нальоти паралізували життя Парижу на годину. Юрби людей бігли вздовж вулиць та зі своїх контор до бомбосховищ. Школярі спускалися в підземні укриття, де­які з них співали національний гімн. На Паризькій фондовій біржі припинились торги. Метро зупинило роботу, будівлі в центрі міста здригалися від ударів важкої артилерії

Радянська спадщина, яка тяжіє над нами, виявляється в конкуренції пам'ятей. Не завжди ця конкуренція відбувається у цивілізований спосіб, коли цю боротьбу за першість ми оцінюємо на радянський взірець кількісно. Хто більше пам'ятників поставить у Бабиному Яру за допомогою адмінресурсу, або, здобувши кон'юнктурну перевагу має можливість порядкувати на території Бабиного Яру зі своїм приватним проектом.
Радянська спадщина проступає й у тому, що продовжується ювілейна традиція історичної політики. Доволі часто це відбувається так, коли на підставі тих чи інших державних рішень відбуваються десятки формальних заходів, як кажуть, для статистики

26 жовтня 1947 року о 16:05 із залізничної станції Заболотів до Караганди вирушив ешелон під номером 20040. На станції Львів до нього приєднали ще чотири вагони. Це був потяг, яким фактично завершився «польовий» етап депортації «Запад»

Є народи – носії свідомості про винятковість їх національної історії, їх національної трагедії. До таких народів можна віднести і євреїв, і українців, вірмен, ірландців та багатьох інших. Національна трагедія була і є важливим чинником національної ідентичності. Та важливо, щоб це не перетворювалося на «змагання національної віктимності», що можна назвати синдромом «хворого пенсіонера», коли представники різних національних спільнот сперечаються, кого більше нищили, хто більше страждав. Не можна на потребу цього «змагання віктимності» маніпулювати цифрами та фактами, заперечувати наукові дослідження заради сумнівних цифр, які згодом будуть спростовані. Це може нашкодити пам’яті про національну трагедію, про геноцид

Мабуть, чи не кожен львів’янин, коли його запитати: коли і ким був заснований Львів, тут-же відповість: у 1256 році князем Львом або його батьком королем Данилом Романовичем. І... будуть неправі. Бо, під 1256 роком знаходиться лише одна із ранніх (і, далеко не перших) згадок про Львів

15 жовтня 1959 року агент КДБ Богдан Сташинський убив у Мюнхені Степана Бандеру. Але то була не єдина спецоперація радянських спецслужб із ліквідації одного з лідерів українських націоналістів. Дослідники згадують про сім (дехто навіть про десять) замахів, які від кінця 1940-х до 1959 року готувалися на нього. Водночас до сьогодні інформації про підготовку органами НКДБ наприкінці 1944 року першої операції з ліквідації у Берліні Степана Бандери не було. Ці відомості, зокрема план спеціальних заходів 4 управління НКДБ УРСР знайдено у Галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки України

Для жителів багатьох наших міст уже звичними стали «байкери» (від анг. від bike – motorbike – motorbicycle тобто мотоцикл) – кремезні мотоциклісти в чорних шкіряних куртках з дивними нашивками. Періодично вони проїжджаються вулицями та бентежать гучним ревом моторів випадкових перехожих. Безумовно «байкерство» є витвором американської культури, яка впевнено завойовує світ та трансформується. При цьому численні мотоклуби (Motorcycles Club) намагаються виділитися оригінальністю, створенням власних традицій та легенд. Частиною цього процесу може бути розповідь про волинського «байкера» на псевдо «Олег», який вісімдесят років тому створював Українську повстанську армію