Валентина Радзимовська. Українська науковиця поміж революціями і війнами

У ніч з 5 на 6 січня 1919 року в київській квартирі в будинку 30 по теперішній вулиці Олеся Гончара зібрались троє чоловіків: один військовий і двоє цивільних. Зібралися таємно, бо ціль була висока - Україну рятувати. Метод для тих часів пропонувався звичайний - військовий переворот... Хто ж забезпечив змовникам прихисток? Донцов пише: "сиділи у Р-х, у кабінеті хазяйки при чорній каві". Під цим шифром приховано ім'я приват-доцентки кафедри фізіологічної хімії Київського університету Валентини Радзимовської

Дорога до Ґендзі. Переклад довжиною в півстоліття

Я чула про нього з раннього дитинства. Мені, малій, він видавався якимось далеким родичом, який ніколи не приїздить у гості, але при цьому в родині про нього постійно згадують... Звісно, це був ніякий не "родич", а позашлюбний син Імператора Кіріцубо та красуні наложниці, герой фундаментального твору японської літератури "Повість про Ґендзі", написаного понад тисячу років тому придворною дамою, яка відома світу під іменем Мурасакі Сікібу

Марки - інформаційна зброя Другої світової. Операція «Кукурудзяні пластівці»

Січень 1945 - го року. До перемоги над нацистами залишалося декілька місяців. З заходу на німців тисли англійці з американцями, зі сходу наступали радянські війська і саме в цей момент союзники вирішили скинути на німців бомби з… марками, листами і газетами. Це була операція «Кукурудзяні пластівці»

«МОЄ ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ОБЕРТАЮТЬСЯ НАВКОЛО УКРАЇНИ». Дмитро Павличко

Він часто приходив на Майдан — літній чоловік з красивими сумними очима. Через рік після тих подій ми йдемо з ним алеєю Героїв Небесної Сотні і зупиняємося біля хреста зі свічками. Свічок цього дня на майдані багато — в Україні вшановують жертв Голодомору. Я запалюю свою, і ми йдемо вниз — до монумента Незалежності, де цього ж дня відзначають річницю Помаранчевої революції. «А я ж виступав зі сцени, коли снайпери розстрілювали людей», — згадує Дмитро Павличко. «І готові були тоді загинути?» — запитую. «Був готовий»…

Код воїна: захисники українського неба

Під час оборони Києва від більшовицьких військ Муравйова на початку лютого 1918 року авіація УНР чи не вперше взяла участь у бойових діях. Нальоти українських авіаторів завдали чималої шкоди ворогу. Минуло сто років, а "привиди Києва" досі захищають небо столиці. Про бригади, які найменовані на честь творців українського летунства — 12-ту окрему бригаду армійської авіації імені генерал-хорунжого Віктора Павленка та 7-му бригаду тактичної авіації імені Петра Франка, розповідаємо у новому матеріалі проєкту "Код воїна".

"Велич і ницість. Історія про Черчилля, його родину та спротив під час лондонського бліцу"

За останні 4-5 років на українському книжковому ринку з`явився з десяток книг про найвидатнішого, на думку самих мешканців Туманного Альбіону, британця всіх часів – Вінстона Черчилля. Від видання для дітей до монументальної біографії авторства Мартіна Гілберта. Навіть кількість україномовних видань (що вже казати про англомовний світ) про прем`єр-міністра, котрий привів свою країну до перемоги в Другій світовій війні, спонукає декого ставити питання – а що ще можна написати про Черчилля? Ерік Ларсон своїм прикладом показує, що і можна, і потрібно

Чому син Павла Чубинського не успадкував батьківське українофільство?

Відомий правник-криміналіст і державний діяч Михайло Чубинський походив з родини – видатного українського етнолога, фольклориста, громадського діяча, поета, автора слів національного гімну «Ще не вмерла Україна…» Павла Чубинського

Бандера і євреї

Зимою 1959-1960 року українці всього вільного світу, незалежно від політичних переконань, масово писали спогади і більші публікації про Степана Бандеру. Те що його несподівана насильницька смерть відбулася за наказом особисто Хрущова світ ще не знав. Українці, які в переважній більшості були знайомі з «практиками» політичної боротьби московських імперіалістів, лише припускали, хто саме убив Бандеру. Публічний судовий процес на вбивцею, який викриє увесь ланцюг цього вбивства буде пізніше

Я "по жизни" журналіст, редактор і видавець..."

Це інтерв'ю із Сергієм Набокою я записав 1 листопада 2002 р. у кав'ярні на Хрещатику, неподалік офісу радіо "Свобода". Говорили ми довго, залишилося дві повні касети його голосу. Сергій легко погодився розповісти – "все, що пам"ятаю, старий" – для майбутньої книги про український самвидав кінця 80-х років. У роки оксамитової національно-демократичної революції йому довелось водночас бути і громадським діячем (голова Українського культурологічного клубу), і політиком (член Всеукраїнської координаційної ради Української Гельсінської Спілки), і, ясна річ, журналістом.

Радянська служба "А" проти закордонних центрів ОУН

Як КДБ довів до смерті голову Проводу ОУН(б) Ярослава Стецька і намагався звинуватити в цьому працівників радіо "Свобода"? Про передумови і деталі проведення цієї довготривалої спецоперації Служби "А" Першого головного управління КДБ СРСР стало відомо із розсекречених документів Служби зовнішньої розвідки України. Вони дають змогу зазирнути за лаштунки особливо таємних підрозділів радянських спецслужб і побачити, як Москва вносила розкол в український національно-визвольний рух і всіляко прагнула дискредитувати або ліквідувати його лідерів та ідеологів

Книжки, написані військовими про війну, життя і любов

Багато письменників стали до лав ЗСУ після 24 лютого 2022 року, до цього перебуваючи у статусі цивільного. А також волонтери, журналісти, науковці.
Про російсько-українську війну від 2014 року написано близько однієї тисячі книг. Серед жанрової палітри це не просто щоденникові записи чи художні твори, це ще й комікси, містика, фантастика, дитячи книги, поезія, мелодрами, бойовики

Служба безпеки проти «батюшок»: давні події зі свіжою назвою

Викриття Службою безпеки агентурної роботи промосковських священників, обшуки, затримання, оприлюднення компрометуючих матеріалів, арешти, суди, вироки. Усе це ніби з сьогоденної новинної стрічки. Однак насправді зазначені події відбувалося у сорокових роках минулого століття на теренах Волині. Щоправда «есбісти» були оунівськими («бандерівськими»), а «батюшки» (так називали священників Російської православної церкви) ще запекліше чинили супротив українізації