Воювала не влада, воювали конкретні люди. З їхніх маленьких історій і складається грандіозна і різнобарвна картина Другої світової війни. Україною ця війна прокотилася кілька разів - нам є що розповісти.

Трохи помучившись із перекладом російською текстів з "Історії України", М. Котляр повернувся до виданої у 1982 році "Истории УССР" - щоправда, "стремление украинского народа к воссоединению с русским в едином государстве" до "Очерков", на щастя, не потрапило.

Звіти КДБ наглядно демонструють ефективність радянського керівництва. Інформацію про халатність, аварії чи численні витоки радіаційних речовин з ЧАЕС протягом 1971-1986 років Компартія кваліфікувала як дезінформацію і активно припиняла "поширення чуток".

Голова Президії Верховної Ради УРСР Валентина Шевченко: "Ми евакуювали 526 тисяч дітей за п'ять днів... Під час демонстрації на трибуні стояв і мій син... З Чорнобиля почався розвал СРСР".

УГС як політична організація народилася 7 липня 1988-го у Львові. Ядром її стали колишні учасники правозахисного руху, принаймні ті, які вважали себе правонаступниками Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінкських угод.

У Страсну п'ятницю "Історична Правда" запрошує читачів пройтися алеями варшавського кладовища "На Волі". Наче за іронією, назва цього місця співзвучна з тим, що поховані тут виборювали для своєї Вітчизни більшу частину свого життя.

Сенсаційна знахідка - передвиборча програма нинішнього глави держави - члена Компартії, кандидата в депутати Єнакієвської міськради. Не можна читати без брому: "Полным и безраздельным хозяином продукта труда должен быть его производитель, а не вышестоящий орган, не финансист и сборщик налогов"...

На місці загибелі головного отамана Холодного Яру Василя Чучупака письменник Василь Шкляр отримав Народну Шевченківську премію за свою книгу про повстанців "Чорний Ворон". Фоторепортаж з місця подій.

Радянський дисидент, нардеп Микола Кульчинський розповідає про методи допитів у КГБ, оптимальну тактику поведінки політичного обвинуваченого, радянську тюрму, русифікацію Сходу України і як кільком "неформальним" організаціям удалося розвалити СРСР.

Добра, усміхнена і мудра мама Валерія Марченка - такою пам'ятатимуть її ті, що спілкувалися і зналися з цією на рідкість світлою людиною. Вона вміла любити і прощати, вислухати і порадити, а часом і наполегливо навчати там, де бачила, що не було кому вчити і виховувати.

Справу розпочали у 1939-му, а завершили у 1945 році. Загалом ув'язнено дев'ять осіб на чолі з митрополитом Йосипом Сліпим. Це стало першим ударом по греко-католицькій церкві на шляху до її остаточної ліквідації. Та це був лише початок... Далі "розробки" продовжилися.

Частина польських правих вважає Ґжеґожа Мотику українським націоналістом, їхні прямі опоненти, українські праві, трактують його як польського шовініста. Без таких книжок, без вивчення цих сторінок, без належного вшанування пам'яті жертв цього конфлікту важко було б говорити про діалог та порозуміння.