"...При виїздах Кука в Ленінград в 1965 році і в Москву в 1969-му відзначено, що він поводив себе підозріло, застосовував різні хитрощі... В обох випадках йому вдавалося втекти від зовнішнього спостереження і безконтрольно повертатися до Києва..."

Інтелектуальний простір Львова десятиріччями визначали дві постаті, чиї інтелектуальна рівновеликість, ерудованість та винятковість в українському контексті не могли не перетворитися на конкуренцію. Обидвох – Дашкевича і Ісаєвича – звали Ярославами.

Коли поет і чиновник Павло Тичина балотується, то в одному бюлетені прізвище Тичини закреслене і замість нього написано "Бандера", а в іншому - "Не хочу его, он бандеровец!" Протести проти українізації не зафіксовані.

Журнал "Forbes Украина" пропонує читачам інтерв'ю з визначними діячами 20-ти років незалежності. Сьогодні - почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія", професор В'ячеслав Брюховецький (рос.).

...Тим часом агент “Юрко” натис кнопку пристрою “Тривога”, яким було обладнано сховок. За кілометри від цього місця у райвідділку КГБ засвітилась лампа, сигналізуючи, що пастка закрилася – “Борсук” впіймався. До криївки негайно виїхала озброєна група чекістів.

А може, десь там у німців ще є той документ, коли вони ставлять вимогу Омеляну Ковчу і його родині: не буде священник допомагати євреям – німці йому подарують життя? Невже ті педантичні німці вибірково архівували свої документи? І лише про українського Дем’янюка і не про українського Ковча?

"...Уявлення про себе як про націю-жертву, по-перше, прищеплює почуття меншовартості, сказати б – приреченості на неуспіх, а по-друге, це є неправдою, бо українці цілком давали собі раду й під "колоніальним гнітом”, над яким так уболівають підручники..."

Чому Сталін скасував перепис 1937 року? Скільки українців було у Львові "за поляків"? Які області русифікувались якнайсильніше? Чи була насильницька українізація? Ці та інші дражливі, майже політичні, питання - у матеріалах обліку населення від 1897 до 2001 років.

Концтабір "Береза Картузька" було створено за наказом президента Польщі Ігнаци Мосцицького через два дня після вбивства бойовиком ОУН Григорієм Мацейком міністра внутрішніх справ Пєрацького. А в радянській книзі про цей табір згадано про його в'язнів-оунівців.

1 грудня 1991 року відбувся всеукраїнський референдум, який надав всенародної легітимності проголошенню самостійної України дня 24-го серпня. Історичне рішення підтримали в усіх 27 адміністративних регіонах.

Представники колоніально підкореного українського народу на чолі з Феофаном Прокоповичем навчили московських "клієнтів", як треба називати, організовувати та розбудовувати імперію. Сучасні українці-патріоти їх, може, й не шанують, але яких державців тоді готували "бездержавні"! (Нам би зараз "для себе" хоча б два-три таких...)

Посол Литви в Україні: "Забравши у людей основні свободи, влада отримує необмежені можливості формувати армію зомбі. Чи колишня одна шоста землі одужала від тоталітаризму і вже має імунітет? Чи на схід від нас достатньо робиться, щоб історія не повторилася?"