"...Заходи справляють різний ефект впливу на масову свідомість. Наприклад, громадська думка Львівської області не сприймає аргументів офіційної пропаганди, а значно більше довіряє спогадам колишніх учасників бандоунівського підпілля..."

21 листопада 1921 року 359 полонених, у тому числі й поранених, вивели за село, зачитали постанову “п’ятірки” про розстріл їх як “ворогів народу”. Вістовий Степан Щербак за всіх сказав, що України вони не зрадять. Розповідають, що померли, співаючи гімн “Ще не вмерла Україна”.

Твердження польської сторони, що під Києвом поховані 3,5 тисячі офіцерів, не є доведеними. Відповідні написи на польському меморіалі в Биківні - необґрунтовані. Серед убитих громадян Польщі були й українці. Термін "Український катинський список" - несправедливий.

Червоний терор у його державній фазі принесли в Україну більшовицькі багнети. Це не внутрішній український історичний продукт, а специфіка режиму, встановленого більшовиками в результаті прямої агресії проти УНР.

Я бажаю всім вам хоч раз у житті таке пережити. Ви стоїте на київських схилах, нижче Жовтневого (чорт забирай, невже досі ще Жовтневого?!) палацу, з нічного неба сиплеться сніг. Унизу під вами, навколо вас і над вами – мільйон людей і всі вони жовто-гарячі. Це єдино можливий спосіб не змерзнути і не здатися – бути гарячим, як помаранч.

Ексгумаційні роботи у Биківні, на жаль, не принесли (бо і не могли принести) точних даних щодо кількості похованих тут жертв з Українського катинського списку – не дозволяв це зробити досить скупий матеріал для ідентифікації польських громадян. Попри це результати досліджень у Биківні можна вважати величезним успіхом.

"Він лежав у камері сам і марив: "Зуби принесли?"... Розрізаний живіт. Крові не було, але кишки вивалились..." Про обставини загибелі правозахисника Юрія Литвина 5 вересня 1984 року розповідає його співкамерник.

В листопаді 1944 року на території України не залишилося підрозділів вермахту. Перейшовши західний кордон, радянські війська розпочали так званий визвольний похід. У підсумку в Європі було створено "соціалістичний табір", підконтрольний СРСР.

"Україна розриває рішуче старі примусові зв'язки з Московщиною, зв'язується тісніше з західною Європою, водночас приймаючи і спільний час, вагу і міру, тому що різниці дуже ускладнюють зносини, торгівлю та подорожі..."

Історія України - це історія всіх її народів, прекрасна і нескінченно різноманітна. Ми звикли до стандартної, етноцентричної концепції української історії. Ми самі обкрадаємо себе. Про що не прочитаєш у шкільному підручнику... (рос.).

Новітній доробок депутата Верховної Ради Володимира Зубанова налічує аж 800 сторінок. Цей незабобонний пан вирішив брати гроші за користування Вікіпедією, яка має все для історика-початківця...

Як дізнатися, хто співпрацював із КГБ? Де знайти відомості про родичів, засуджених в часи СРСР? Як правильно написати запит? Читайте чорновик посібника для роботи з радянськими архівами. Якщо не знайшли відповіді, пишіть нам.