Історія визначила українським містам – Харкову, Старобільську й Шепетівці бути місцем "Голгофи" офіцерів і солдат Речі Посполитої. Осташків, Козельськ, Перм, безкрайні простори Сибірської тайги – географія таборів і смертей губилася далеко на Сході...

Про справжню дату юридичної "смерті" Радянського Союзу досі сперечаються, називаючи дні 1, 8 і 25 грудня 1991 року. Але вже 30 грудня російський лідер Єльцин безкомпромісно заявив своєму українському колезі Кравчуку: "Ви повинні слідувати за Росією".

...Делєґати – типові київські селяни, рослі, здорові, з розкішними вусами і хитрими очима, "держали фасон". Сказали, що січовики є безвільним оруддям у руках контрреволюційної Директорії, яка йде проти трудових селянських мас, що борються за правдиву народну владу. Їхні балачки нагадали мені живо 1917 рік...

Пост-тоталітарна система побудована десь між диктатурою і суспільством споживання... Офіційні структури, створені винятково для обслуговування пост-тоталітарної системи, почнуть занепадати і вмирати. Тоді їх замінять нові, паралельні структури, які розвинуться знизу, поміж громадян.

Як нам ставитися до образу "Жида" в традиційних вертепах? Євреями в історичному бутті були не тільки торговці та лихварі. Євреями були апостоли та майже всі автори Нового завіту. Єврейською була Пресвята Родина – Йосиф та Марія...

"...При виїздах Кука в Ленінград в 1965 році і в Москву в 1969-му відзначено, що він поводив себе підозріло, застосовував різні хитрощі... В обох випадках йому вдавалося втекти від зовнішнього спостереження і безконтрольно повертатися до Києва..."

Інтелектуальний простір Львова десятиріччями визначали дві постаті, чиї інтелектуальна рівновеликість, ерудованість та винятковість в українському контексті не могли не перетворитися на конкуренцію. Обидвох – Дашкевича і Ісаєвича – звали Ярославами.

Коли поет і чиновник Павло Тичина балотується, то в одному бюлетені прізвище Тичини закреслене і замість нього написано "Бандера", а в іншому - "Не хочу его, он бандеровец!" Протести проти українізації не зафіксовані.

Журнал "Forbes Украина" пропонує читачам інтерв'ю з визначними діячами 20-ти років незалежності. Сьогодні - почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія", професор В'ячеслав Брюховецький (рос.).

...Тим часом агент “Юрко” натис кнопку пристрою “Тривога”, яким було обладнано сховок. За кілометри від цього місця у райвідділку КГБ засвітилась лампа, сигналізуючи, що пастка закрилася – “Борсук” впіймався. До криївки негайно виїхала озброєна група чекістів.

А може, десь там у німців ще є той документ, коли вони ставлять вимогу Омеляну Ковчу і його родині: не буде священник допомагати євреям – німці йому подарують життя? Невже ті педантичні німці вибірково архівували свої документи? І лише про українського Дем’янюка і не про українського Ковча?

"...Уявлення про себе як про націю-жертву, по-перше, прищеплює почуття меншовартості, сказати б – приреченості на неуспіх, а по-друге, це є неправдою, бо українці цілком давали собі раду й під "колоніальним гнітом”, над яким так уболівають підручники..."