На гербі Йосифа Сліпого є напис Per aspera ad astra ("Крізь терни до зірок"). Поза тим, що Патріарх Йосиф був одним із найбільш впливових та відомих українців у другій половині ХХ століття, його життя було куди більш тернистим, аніж зірковим.

Всього на Уренгої “Укрбургазом” пробурено 2 млн метрів порід і здано в експлуатацію 598 свердловин, що дозволило росіянам видобувати в рік 30 млрд кубометрів газу. Це рекордний показник буріння на газ у Радянському Союзі.

Цікаво, що навіть найзапекліші прихильники "единой й неделимой России" голосували за федерацію незалежної Кубані з Україною. Делегація Кубанської ради отримала від офіційного Києва зброю, а серед козаків ходили радісні чутки про висадку на морському березі гайдамаків.

СБ ОУН мала відомості навіть про вищий керівний склад радянських органів: восени 1944-го в одній із криївок чекісти захопили досьє на заступника наркома внутрішніх справ генерала Строкача. А у 1946 році на Волині СБ вдалось організувати напад на кортеж Микити Хрущова.

Усього було поховано близько 400 солдат УНР і УГА. Але в 1974-му з наказу польських комуністів обеліск та надгробні хрести було знесено, а сам цвинтар зрівняли з землею. На його місці влаштовано символічне кладовище солдат Польського війська, які загинули у Другу світову війну.

"...Царська Росія трактувала великоросів значно гірше, ніж українців. Формування імперії було нищенням історичної географічної російської нації. Українські регіони мали значно більше свобод, ніж великоросійські в самій імперії..."

"...Дело не только в конфетах. Почему, спрашивали участники митинга, производящиеся в городе товары никогда не увидеть на прилавках? Где детские колготки, стиральные машины, мясные и рыбные копчености?"

345 років тому Московія і Польща поділили Україну по Дніпру. Умови договору перекреслювали Переяславську угоду, якою московський цар гарантував війну проти Польщі до переможного кінця. Козацька еліта усвідомила ідею возз'єднання "матки нашої України".

Найголовніше прозвучало дуже чітко - міністр готовий переглянути кадрові рішення і оголосити публічні конкурси на посади керівників музеїв і заповідників, які опинилися в епіцентрі скандалу. Це той варіант, який дозволить мінімізувати репетиційні втрати для всіх. (рос)

У нас на Донеччині інтернаціоналізмом називають мішанину людей різних націй та народностей, які хором зневажають народ, на землі якого живуть. І українці не мають ніяких можливостей боронитись.

Значну частину працівників музеїв складають дами бальзаківського віку. Саме завдяки їм музеї ще живуть. Але ці ж кадри мають ряд недоліків. Головне - їх ніхто не вчив працювати в конкурентному середовищі. Вони продовжують жити стереотипом, що відвідати музей - обов'язок кожного. (рос)

"Я – для того, щоб мої земляки-донбасівці давали не лише вугілля, сталь, машини, пшеницю... Для того, щоб моя Донеччина давала не тільки уболівальників футболу, учених-безбатченків, російськомовних інженерів, агрономів, лікарів, учителів, а й українських спеціалістів-патріотів, українських поетів та письменників, композиторів та акторів".