Особливістю всіх без винятку українських революційних соціалістів і марксистів була та надзвичайна увага, яку вони приділяли національному питанню. Всі вони відстоювали політичну незалежність України. На ці позиції часто переходили навіть члени КП(б)У.

Автор був одним із так званих "прорабов перестройки", які разом з генсеком Михайлом Горбачовим ініціювали процес демократизації, що врешті призвело до зникнення Союзу. Якою була в тих процесах роль Комітету державної безпеки?

"Из нетерпимости рождаются ксенофобия, враждебное отношение к другим народам и войны. Другие народы ненавидят, потому что ничего о них не знают и знать не хотят. Незнание и нежелание знать отравляют сознание и душу, оглушают и ослепляют..."

При спробі написати огляд західних публікацій про радянського вождя неможливо не зіткнутися з дивовижним для непідготовленого читача способом іменування Леніна. То тут, то там бачимо засновника Радянського Союзу, лідера комуністичної революції — "Миколу" Леніна...

"Відбулося накопичення історичних знань із сильною емоційною складовою, які пропонують дуже спрощене, чорно-біле бачення минулого. Багато українців уперто шукають якусь "об'єктивну" історію, яку від них, нібито, приховують "вороги"..."

"...Суд був уражений очевидним небажанням російської влади визнати реальність Катинського розстрілу. Так, російські військові суди продовжували стверджувати, що родичі заявників "пропали" в радянських таборах..."

Траплялися і просто курйозні випадки, коли на плакати з Елвісом Преслі накладали відповідний гриф. Чи становить цей документ інформацію про державну таємницю? Здоровий глузд каже "ні". Це ж стосується і кримінальних справ служб безпеки вже неіснуючої країни.

Неочікувано про історію, її майбутнє та кінець постмодернізму - розмова з польською професоркою.

69 років тому, 13 квітня 1943 року світ вперше почув про Катинь. Тоді стало відомо, що неподалік Смоленська співробітники НКВД розстріляли близька 4500 військовополонених поляків з Козельського табору. Станіслава Свяневича мали розстріляти 30 квітня 1940 року.

Цей будиночок на схилі гори Щекавиці, схожу на сільську, знають сотні людей. Його називали "хатою правди". У 1988-му тут проходили засідання УКК та УГС, зустрічі колишніх політв’язнів.

Роки в підпіллі і 25 років у радянських таборах. Вона була поруч із Романом Шухевичем у найвідповідальніші моменти його життя. Вона чула останній його постріл, а потім прийняла отруту...

Голосуванням Стрілецької ради було прийнято виняткове політичне рішення: воювати не за класові інтереси, а за національні. Мовляв, соціалістична ідея класової боротьби дискутувала з питанням національної цілісності.