"Роздалися крики, вереск, трублення й стукіт… Фракції почали бити пульпітами. Українці й білоруси почали грати на різнорідних музичних інструментах". Опозиційний досвід часів Австро-Угорщини і міжвоєнної Польщі.

"Ми розіслали листи про конкурс до 674 вітчизняних музеїв. Ідея була переконати музейників подумати про несподівану перспективу отримати значну суму. І, знову ж таки, суму не на щоденну діяльність, а на найнесподіваніші фантазії..."

Тим пригодам, які пережив цей чоловік, може позаздрити будь-який супергерой.

Міністра внутрішніх справ Угорщини заарештовано за звинуваченням у причетності до смерті громадян під час антикомуністичної революції 1956 року. Бела Біску жив у престижному районі і отримував 1200 пенсії, а тепер може отримати пожиттєве ув'язнення.

Під час Форуму видавців у "Тюрмі на Лонцького" відбудуться заходи, присвячені українському минулому ХХ століття “Історія спротиву. Досвід є :)”. ІП пропонує розклад цих подій, де говоритимуть та презентуватимуть книги про визвольний рух і не тільки.

Кубанське козаче військо, котре в 1918 - 1920 pp. воювало проти більшовиків і було змушене емігрувати на чужину, здавалося надією на відродження козацтва. Зустрічі в Америці коректують ідеалістичні уявлення...

"Беру фотоапарат i вертаюся фотографувати гору трупiв. До камер уже несила вертатися. За тиждень мої фотокартки з’явилися у "Кракiвських Вiстях", але не всі. Деякi були визнанi занадто страшними".

Коли восени 1917-го в Петрограді більшовики влаштували "Велику Жовтневу революцію", їхні українські колеги спробували зробити те ж саме. Але, на відміну від столиці Росії, повстання у Києві провалилося. Ось як це було.

"Історична Правда" поїхала в гості до останньої живої людини, яка була особисто знайома з Гітлером: "Це була війна, а я був солдат. Хтось мусив стріляти з танка, хтось підбивав літаки. Я був телефоністом Гітлера". 73 роки тому почалася Друга світова.

Названо п'ять українських музеїв, які поборються за грант у 10 млн гривень. Кореспондент "Історичної Правди" поспілкувався з експертами, які приймала це рішення. На що хочуть витратити гроші музейники?

Борис Возницький розповідав, як батько запитував його: “Ну що ти там робиш в тому музеї? Що то за робота така?! Розвішали картини по стінах – а далі що робите?” ...А скільки дивних рекомендацій з інструкціями від реального центру української музейної політики – Мінфіну. Заробляти, скорочуватись, згортати, не утворювати нових музеїв.

Довгий час про цю сторінку в історії Кам’янця-Подільського говорити було заборонено, зараз же місто з гордістю згадує свій столичний статус. І історія майже сторічної давнини оживає під час фестивалю "Остання столиця".