Революція на граніті: нас можна назвати циніками, які готові загинути за ідею

"Було багато нервів, бо перед цим в Китаї танками подавили голодування студентів на площі Тяньаньминь. Приходили КГБісти і казали, що довго терпіти не будуть і подавлять так само танками"

Українські націоналісти в підручниках незалежної України. 1991 — 2012

Упродовж 1991–2012 років непоодинокими були випадки, коли на зміст підручників впливали не досягнення історіографії, а політичні погляди очільника освітнього відомства. Проте загалом українська шкільна історична література поступово позбавляється радянських кліше і формує власний погляд на історію націоналістичного руху.

"Анексія: острів Крим"

"Анексія: острів Крим" містить ексклюзивні свідчення, надані спеціально для цієї книги українськими, російськими і міжнародними політиками та військовими, експертами, журналістами, активістами, які стали очевидцями окупації.

Кузьма Дерев’янко. Українець, який поставив крапку у війні

Відомим на весь світ його зробив один підпис – від імені Радянського Верховного Головнокомандування він підписав Акт про капітуляцію Японії, яким було поставлено останню крапку в Другій світовій війні.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

"Пам’ятайте, що Ви є Українці...". Степан Федак і національна справа

У Львові кінця ХІХ – початку ХХ століття не було людини, яка б не знала цього видатного чоловіка, не хотіла б з ним потоваришувати чи навіть породичатися. Але чомусь про нього майже забули, а це дуже несправедливо з огляду на зіграну ним роль у житті краю.

Україна терористична: "неіснуюча організація" Валер’яна Осинського

У другій половині XIX століття після невдалого "ходіння у народ" розпочинається смуга революційного терору - не тільки у столиці імперії, але й і в провінційному тоді Києві. Вигадана "партія" зорганізувала два замахи з кривавими наслідками. Як це було.

Запорізький Гітлер-квест. Правда і неправда поряд

Невротичні афекти колективної пам‘яті, вікова деменція свідків, політичний тролінг, марновірність преси, нехлюйство пропаганди і брак точного історичного знання – саме це формує уявлення запоріжців про історію свого міста під німецькою окупацією. Якщо таке лікується, то тільки одним – верифікацією інформації.

Євген Михайлович міняє професію. Як російський ветеран виявився… командиром УПА

У Галузевому державному архіві СБУ зберігається архівна кримінальна справа на Басюка Євгена Михайловича. Із її сторінок постає образ аж ніяк не правовірного радянського патріота, якого несправедливо репресувала радянська влада.

Відкриті архіви радянських спецслужб: питання та відповіді

Україна відкриває доступ до документів тоталітарного комуністичного режиму, користуючись успішним досвідом європейських країн.

Суд щодо "скіфського золота". Шанси сторін на тлі міжнародного права

Окупація Криму та Севастополя гостро поставила питання щодо долі об’єктів культурної спадщини та культурних цінностей, що перебувають на їх території. Але особливого суспільного резонансу набуло питання щодо подальшої долі експонатів з музеїв Криму, які ще до анексії території були відправлені на виставку за кордоном.

Загибель Романа Шухевича: в кадрі і за ним

Чекісти ганялися за Шухевичем рекордний термін. Жоден із керівників антикомуністичного підпілля не очолював його шість із половиною років поспіль. "Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах" — цей вибір у боротьбі із системою зробив Шухевич 5 березня 1950 року