У польському Сеймі в середу відбулася дискусія напередодні прийняття закону і постанови у справі встановлення Дня мучеництва кресов’ян та кваліфікації Волинської трагедії.
7 липня 2016 — Ігор Ісаєв
Здавалось би, постать Головного командира УПА Романа Шухевича вивчена достатньо добре. Про керівника українського визвольного руху опубліковано вже сотні документів. Та все ж таки, робота в архівосховищах продовжує дарувати несподіванки.
30 червня 2016 — Володимир Ковальчук
Степан Науменко, він же Степанус Андерссон, є прикладом того, що можна знайти про багатьох козаків, які опинилися в Швеції в якості військовополонених під час Великої Північної війни. Завдяки добре збереженим записам у шведських архівах, унікальні і дуже особисті історії можуть ожити знову.
28 червня 2016 — Гокан Генрікссон
Євгенія Клем попросилася на прийом до коменданта і від імені полонених німецькою мовою заявила: "Подальші катування полонених не принесуть бажаного вам результату. На військову машину німців ніхто з нас працювати не буде, а застосування тортур є порушенням міжнародної конвенції про військовополонених".
27 червня 2016 — Тетяна Пастушенко
Голова кафедри історії Східної Європи Гумбольдтського університету (Берлін) Йорг Баберовскі з симпатією говорить про Гітлера і Путіна. А в березні 2014 року він поспішив виступити з пропозицією поділити Україну на дві частини. (рос)
21 червня 2016 — Іван Сергієнко
Восени 1944 р. сотенний "Гонта" зі своїм відділом переходив у с. Ясінь. На підході до села він із ройовим та стрільцем у цьому місці натрапив на заставу енкаведистів. У сутичці ройовий загинув, а стрілець був поранений. Хоча ворог був за п’ять метрів від повстанців, сотенний не залишив пораненого, а виніс його до свого відділу.
30 травня 2016 — Руслан Забілий
Заснування Центральної Ради фактично стало початком української революції ХХ ст. Але жоден з очільників національного руху – учасників тієї події – не залишив мемуарних свідчень про обставини створення Центральної Ради. Лише спогади менш відомих сучасників та поодинокі документи дозволяють пролити світло на історію заснування УЦР.
27 травня 2016 — Михайло Ковальчук
...під час війни Євдокія Данилівна ніколи не плакала. Лише молилася, аби всі діти, – зранені чи скалічені – повернулися додому. І доля виявилася до неї милосердною, адже всі сини вижили в пекельній битві з нацистськими завойовниками й пригорнулися до материнських грудей.
13 травня 2016 — Світлана Даценко