Українська культура у листівках і платівках діаспори
Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.
Тематика листівок переважно святкова та релігійна, більшість на великодню та різдвяну тематику, але трапляються і такі унікальні як на Дівич Вечір, З Йорданом та Поливаний Понеділок.
Що є унікальним для діаспорських листівок, так це, що яскраве і змістовне оформлення на українську тематику зовні було підкріплено традиційними текстами українських пісень, колядок, щедрівок, віншувань та молитв.
Досить часто у текстах листівок зустрічаються музичні ноти. Таке оформлення фактично не залишало місця для особистих привітань, і вважалося безпечним для пересилки до родин у Радянському Союзі у закритих конвертах, це мінімізувало контроль цензури та перевірку карних органів СРСР.
Зустрічаються такі тексти і ноти:
"По всьому свити стала новина"
Діва Марія Бога просила:
В що ж би я Сина свого повила?
Ти, небесний Царю,
Пришли свої дари
Цього дому господарю.
Прийшли три царі з східної землі,
Принесли дари Діві Марії:
Покірно складають
І поклін віддають
Ісусові Христові.
Ще один приклад патріотичного вітання:
Не згасне чар Різдва на Україні,
Лунатимуть колядки й щедрівки,
Як скарби найдорожчі і нетлінні,
Вони в народі житимуть віки!
Інший зразок вітання на день весілля:
Кружля над вишнями
Р'ясна метелиця,
То шлях закоханим
До щастя стелеться.
Із Долею Щасливою,
Із Доброю Годиною!
Ідеї діаспорних листівок, зображають писанки і крашанки, ототожнюючи воскресіння Христа зі сподіваннями на відродження незалежної України, підкреслення давніх християнських традицій та ремесел, як гончарства, вишивки, різьбярства та сімейних цінностей й високої моральності наступних поколінь, за незалежну соборну Українську державу.
Порівняння 188 листівок вітальних листівок переданих у колекцію Музею Мистецької Родини Кричевських свідчить, що їх виданням займалися українські видавництва – пластове Кооп. видавництво "Пласт" та "Молоде Життя", "Хвилі Дністра" з Огайо, США - засновник Василь Ільчишин, видавництво книг і платівок "Сурма" (початково "Сурма-Січ", власник – Ярослава Сурмач), "Смолоскип" у США, також художнє видавництво "Ореста" в Австралії, приватні видавництва "ТВ" (маркувало свої видання зображенням двох баранчиків) в Канаді й К. Собенка у Баунд-Бруку, США та інші.
Вітальні листівки відзначаються якісною поліграфією, хорошим папером, часто високою художньою різноманітністю та сюжетами.
Так мініатюра, О. Мошинської надрукована в Австралії 1987 р. художнім видавництвом "Ореста", зображає букет польових квітів у білій керамічній вазі (косівська кераміка) в делікатному оформлені з традиційних взірців для вишивки. Інша листівка видавництва "Ореста", зображає писанку на тлі традиційної сільської хати під стріхою, біля якої тин і "журавель".
Василь Залуцький (Оробець) — ілюстратор, маляр, скульптор передав колорит гуцульського Різдва в усіх деталях строїв, вірувань і побуту. Він сам був виходець з Покуття, який значну частину життя творив в еміграції, в Канаді у місті Едмонтон.
На святочних листівках видавництва "Хвилі Дністра" з репродукціями ікон, іконографа зі США Дарії Гуляк-Кульчицька вперше зображено українську матір в образі Богородиці та народних строях різних етнографічних регіонів України.
Значну частину колекції представляють листівки видавництва "Ореста" з картинами Леоніда Дмитровича Денисенка (народився 25 липня 1926 року у Варшаві – 12 травня 2020, Сідней, Австралія).
В українському мистецькому світі Леонід Денисенко відомий своїми численними роботами у графіці, іконописанні, книжковими ілюстраціями, обкладинками до часописів, календарів, друкованих праць українських громадських організацій, карикатурами, екслібриси, оформленням фільмів, сцен, серіями святочних карток і календарів тощо.
Можна зазначити також таких художників, листівки з їх роботами є у колекції музею:
Іван Кучмак — випускник Краківської академії мистецтв, про що свідчить його вишколений і зрілий стиль, митець, присвятив творчість картинам на історичну тематику.
Ростислав Глувко — представник молодшої ґенерації українських художників діаспори, працював в царині книжкової ілюстрації та графіки. Його роботи – це поєднання плакатного малюнку і народного малярства.
Роботи Катерини Кричевської-Росандич доньки Василя Васильовича Кричевського ("Хвилі Дністра", Клівленд, 1970 рік)
***
Видавництво "Хвилі Дністра" заснував Василь Ільчишин у 1954 році в місті Клівленд, штат Огайо, Сполучені Штати Америки. У цьому видавництві виходили платівки, вітальні листівки, мистецькі альбоми і книжки українською мовою.
У видавництві було записано 45 аудіо альбомів, у яких загалом 500 релігійних, патріотичних та народних пісень, видано понад 300 видів вітальних листівок. Велика увага приділялася виданню дитячих книжок. Продукція видавництва розходилася у США, Канаді, Австралії та в багатьох країнах Європи.
Видавництво пана Василя Ільчишина видавало не тільки листівки і книги а також серії платівок з українською музикою, бандурою, оперним співом та патріотичними піснями.
У 2019 році колекція Музею Мистецької Родини Кричевських поповнилася платівками цього видавництва з приватної колекції авторки цього тексту.
Історія оповідає, що у 1974 р. пан В. Ільчишин, таємно одержав з України слова і мелодію "Повстанського Танґо" і включив його у платівку під такою ж назвою. Платівка стала популярною і перевидавалася додатковим накладом 5 разів. Перед тим він видав платівку "Серця у пісні обнялися". Українські і Неаполітанські пісні, оркестрові обробки до "Повстанського Танґо".
Також коштом п. Василя Ільчишина було видано в Канаді, першу українську платівку української оперної зірки діаспори – Ореста Руснака у 1952 році. Ореста Руснака називали українським Карузо. На п'яти платівках записано солоспіви українських композиторів. Тільки дві платівки були записані О. Руснаком у США під час його перебування у НьюЙорку (1957).
Вони були виготовлені коштом фірми "Арка" у Нью Йорку. Упродовж багатьох років 1930-1960 роки, співак вважався першим оперним тенором, гастролював у Відні, Лінці, Лейпциґу, Дрездені, Берліні, Ґраці, Мюнхені, Торонто, НьюЙорку, Детройті, Чикаго, проте ніколи не забував рідного краю, а українська пісня стала його душевною потребою.
Багатство та всеосяжність української філокартії та музичних видавництв діаспори захоплює та надихає. І представляє особливе джерело знань про українську мову, музику, мистецтво, культуру, історію, які впродовж багатьох років не піддавалися впливам та політичним змінам в Радянській Україні.
Таке мистецтво або дотримувалося сталої традиції "з дому", як у батьківських оповідках про батьківщину, або розвивалися за правилами та впливами мистецтва країни проживання з трансляцією через призму українського життя в діаспорі.
У будь-якому разі даний культурний пласт потребує подальшого студіювання та тлумачення як явища, культурного пласту, що відображає світогляд, мовні особливості, художні напрями цілих континентів та епох де жили українці.
Література:
Бугай О., В Опішному відкрилася виставка австралійських листівок. 18.09.2018, / https://pl.oblast.online/news/v-opishnomu-vidkrilasya-vistavka-avstralijskih-listivok/
Луців В., Народна Воля 23 серпня 2012, volya.if.ua
Сварник І., До історії української великодньої листівки Львівська обласна універсальна наукова бібліотека 10 квітня 2015 / https://lounb.org.ua/index.php/links-mainmenu-23/books/495-pasha15
Сятецький К., професор, завідувач кафедри народних музичних інструментів та вокалу Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, заслужений працівник освіти України. Молодь і ринок No6 (161), 2018 "Буковинський соловейко", "Український Карузо", "Співак, який має богом даний теноровий голос найсолодшої звукової принади": виконавська і музично-громадська діяльність видатного Ореста Руснака
Стефанчук У., П'ятдесят років діаспорної листівки. Україна Модерна. Міжнародний Інтелектуальний Часопис. 08,02,2017 / http://uamoderna.com/blogy/ustina-stefanchuk/postcards
