"За нашу і вашу свободу!". 25 книг, які треба прочитати про українських політв'язнів

17 травня в Україні відзначають день пам'яті жертв політичних репресій. Встановлено цю дату указом президента Віктора Ющенка у 2007 році. Пропонуємо читачам перелік книг з історії визвольного руху, написаними колишніми дисидентами та про них. Сьогодні не тільки день жалоби, але й день шани тих, хто наближав волю.

"Історична правда" не вперше рекомендує читачам свої суб'єктивні рейтинги подій, книжок і людей. Скажімо, рік тому ми склали список зі 100 книг, які вийшли за часів незалежності і які дають можливість пізнати історію України, Європи, наших сусідів, окремих людей і явищ.

Сьогодні пропонуємо звернути увагу на 25 книг, які були написані колишніми політичними репресованими або книги про їхню активну діяльність проти комуністичної системи. Вони були людьми різних поглядів - приміром, Зеновій Красівський був націоналістом, а Леонід Плющ - марксистом, віруючими та агностиками, українцями, кримськими татарами, греками та євреями. Але їх усіх об'єднувало бажання побачити Україну вільною, європейською, творчою.

За останні тридцять років українські видавництва надрукували сотні найменувань подібних книг. І цей перелік міг би виглядати інакше. Тут нема місця для суперечки. Кожна історія - унікальна, кожний погляд - вартий уваги і поваги.

Отже, читаймо! І не забуваймо тих, кого з нами уже нема і шануймо тих, хто живе для України.

Частину цих книг можна придбати у книжкових мережах і онлайн-магазинах. Радимо це зробити.

"Українська Громадська Група Сприяння виконанню Гельсінкських угод", у 4 томах, упорядник - Василь Овсієнко

Харків, видання Харківської Правозахисної Групи та видавництва "Фоліо", 2001

 

"Українські силуети", автор – Михайло Хейфець

Харків, видавництво "Права людини", 2015

 

"Інтернаціоналізм чи русифікація?", автор – Іван Дзюба

Київ, видавничий дім "Києво-Могилянська Академія", 2010

 

"Світло людей: мемуари та публіцистика", автор – Василь Овсієнко

Київ, видавництво "Кліо", 2018

 

"Благословенні душі, що вміють випромінювати… (Зеновій Красівський і Олена Антонів)", автор ідеї – Євген Сверстюк, упорядники – Люба Маринович, Юрій Зайцев

Львів, видавництво "Свічадо", 2015

 

"Доброокий. Спогади про Івана Світличного", упорядники – Леоніда та Надія Світличні

Київ, видавництво "Час", 1998

 

"В'ячеслав Чорновіл: дух, що тіло рве до бою", автор  Василь Деревінський

Харків, видавництво "Vivat", 2016

 

"Люди не зі страху. Українська сага. Спогади", авторка – Світлана Кириченко

Київ, видавництво "Смолоскип", 2013

 

"У карнавалі історії: Свідчення", автор – Леонід Плющ

Київ, видавництво "Комора", 2018

 

"Право жити. Україна в складі СРСР, людина в системі тоталітарного соціалізму", автор – Юрій Бадзьо

Київ, видавництво "Таксон", 1996

 

"Алла Горська. Душа українського шістдесятництва", упорядниця – Людмила Огнєва

Київ, видавництво "Смолоскип", 2015

 

"Міжнародний біографічний словник дисидентів. Україна" у 3? томах, упорядники – Євген Захаров та Василь Овсієнко

Харків, видавництво Харківської Правозахисної Групи "Права людини", 2006

 

"Михайло Сорока", авторка – Леся Бондарук

Дрогобич, видавнича фірма "Відродження", 2001

 

"Брама Світла. Шістдесятники", автор – Роман Корогодський

Львів, видавництво УКУ, 2009

 

"Найбільше диво – життя. Спогади", автор – Микола Руденко, упорядниця – Раїса Руденко

Київ, видавництва "Кліо" і "Смолоскип", 2013

 

"Проти вітру", авторка – Раїса Мороз

Харків, видавництво "Права людини", 2012

 

"З часів неволі. Спогади і роздуми", автор – Левко Лук'яненко

Київ, видавничий дім "Світлиця", 2009

 

"Василь Стус: життя як творчість", автор – Дмитро Стус

Київ, видавництво "Дух і літера", 2015

 

"Українська поезія під судом КГБ: кримінальні справи Ірини та Ігоря Калинців", упорядник – Юрій Зайцев

Львів, видавництво "Афіша", 2004

 

"Господи, Ти відкриєш уста мої... Йосиф Зісельс у розмовах із Ізою Хрустлінською"

Київ, видавництво "Дух і літера", 2017

 

"Незгодні. Українська інтелігенція в русі опору 1960-1980-х років", автор – Георгій Касьянов

Київ, видавництво "Кліо", 2019

 

"Олекса Тихий: у спогадах, роздумах, літературі", упорядники – Василь Овсієнко, Марія Олійник, Євген Фіалко, Володимир Півень

Донецьк, ТОВ "Поліграфічний будинок "Донеччина", 2012

 

"Мустафа Джемілєв. Незламний", автори - Севгіль Мусаєва, Алім Алієв

Харків, видавництво "Vivat", 2017

 

"Мої обрії", авторка – Михайлина Коцюбинська

Київ-Харків, видавництво "Дух і літера" спільно з Харківською Правозахисною Групою, 2004

 

"Рух опору в Україні 1960–1990: Енциклопедичний довідник", авторський колектив - Осип Зінкевич, Григорій Панчук, Олена Голуб, Олесь Обертас, Михайло Трущенков

Київ, Музей-архів і Документаційний центр українського самвидаву при видавництві "Смолоскип", 2010

 

P.S. І бонусом раджу зацікавленим у розумінні українського національного руху опору у контексті всерадянських визвольних антикомуністичних процесів книгу "История инакомыслия в СССР", авторка – Людмила Алексеєва

Вільнюс-Москва, видавництво "Весть", 1992

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.