Остання столиця УНР. Петлюрівська репетиція в Кам'янці (ФОТО)

Мушкетери з Кам'янця-Подільського перетворилися на козаків армії УНР. Вони хочуть організувати в місті, яке в 1919-20 роках було столицею України, історичний фестиваль, присвячений добі Директорії.

Кам'янець-Подільський вже звик до військово-історичних фестивалів: на зміну "Террі Героїці" прийшла "Земля героїв", теж присвячена XVII століттю, напів-уявну Бургундію відтворюють в заходах на Руській брамі кам'янецькі "лицарі".

Але реконструкція подій не такого й далекого минулого, виявляється, може бути не менш захопливою за середньовічні турніри.

Мечем і сапкою. Лицарська "Битва Націй" у Хотинській фортеці

Наприкінці травня у Старій фортеці відбулася презентація нового проекту від кам'янець-подільського військово-історичного товариства - фестивалю "Остання столиця", присвяченого подіям 1919 року.

 Кам'янець-Подільський став останньою столицею Української Народної республіки

Реконструктори - вони ж затяті і шалені, часто їм тісно в одному періоді.

Кам'янець-подільське військово-історичне товариство, знайоме багатьом за масштабними відтвореннями військових баталій XVII ст. (Terra Heroica, битви під Хотином, Збаражем і Корсунем), останніми роками зацікавилось ще одним знаковим для Кам'янця-Подільського періодом.

Кам'янецькі реконструктори в ролі мушкетерів...

У 1919 р. столиця Поділля протягом 9 місяців була й столицею України - петлюрівської України.

 На Оболоні відкрили пам'ятник старшинам армії УНР (ФОТО)

Вже кілька років ватажок товариства і його "мотор", Олександр "Гайдук" Заремба, мріє влаштувати-таки у місті фестиваль, присвячений добі Директорії.

...і козаків Залізної дивізії УНР

Навіть дата вже вибрана: 24 серпня. Поки що сутужно лише з фінансуванням. Однострої хлопці, як то водиться в реконструкторів, вже пошили-виготовили-придбали самі.

Гвардії сержант. Реконструюємо бійця Третього Українського фронту (ФОТО)

Бути вояком періоду УНР коштує все-таки дешевше, ніж бути шляхтичем чи найманим піхотинцем з XVII ст., але й 1919 рік вимагає певних фінансових витрат. В середньому комплект обійшовся близько 3 тис. гривень з особи.

 Захисники останньої столиці у Кам'янецькій фортеці

Але Олександр підкреслює: вони відтворюють досить таки "причісану" армію, більш-менш облаштовану. Он, на кожному воякові - шинель. В реальності в багатьох солдатів тієї доби шинелі не було - і вони використовували замість неї звичайну ковдру.

 Муштра зі складання шинелі ковдри

Багато хто з членів товариства хизується зеленими галіфе - їх виготовили із справжнього більярдного сукна (тільки в епоху Директорії на такий крок йшли від відчаю, а зараз це досить дороге задоволення).

2011: Доній у ролі Петлюри. Реконструкція зимових боїв у Києві (ВІДЕО)

Майже всі у високих чоботах, крім Гармаша: на ньому справжні австрійські черевики початку ХХ століття. Придбав колись при нагоді за 70 гривень. Виглядають стильно, їх не лише на реконструкторські події взувати можна.

Кобура теж шикарна і шкіряна

Хлопці в одностроях з великими синіми тризубами на рукавах зовсім не схожі на себе ж у вовняних шапках і постолах.

З новим "іміджем" клуб вже обжився: вже відбулося кілька подій, присвячених бою під Крутами, та й для себе, а не для публіки, зроблено кілька вилазок в форматі living history, під час яких абсолютно заборонено користуватися сучасними благами цивілізації. Вибраний для відтворення період намагаються повторити до дрібниць.

 Як завжди, найкращі друзі реконструкторів - діти

Олександр Заремба все ще не впевнений, що, попри гучні анонси міської влади, "Остання столиця" все-таки відбудеться.

Минулі роки для проведення фестивалю не вистачало політичної волі керманичів Кам'янця. Адже декому до цього часу події майже столітньої давності чомусь видаються контроверсійними: Петлюра для заідеологізовних радянською добою пенсіонерів все ще ввижається жупелом і ворогом.

1919: Петлюра приймає військовий парад (ВІДЕО)

Зараз начебто і воля є, та сутужно з фінансуванням. Та все-таки надії на новий цікавий захід є. Планується, що у фестивалі приймуть участь також реконструктори з Львова, Києва та Хмельницького.

Відтворювати будуть не лише вояків петлюрівської армії, а й їхніх супротивників-червоноармійців та колег з галицької армії.

 В історичному музеї (відділ ХХ cторіччя). Реконструктор порівнює свою зброю з експонатом

Як і під час "Терри Героїки", буде розбито табір реконструкторів згідно з вимогами гарнізонної служби.

Глядачі зможуть спостерігати за  навчанням козаків в таборі, покуштувати каші з польової кухні, послухати військові оркестри, а в останній день фестивалю відбудеться навчальний бій.

Всі фото: Ірина Пустиннікова

Крім реконструкторських заходів, у рамках фесту планується й тематична наукова конференція. Тримаємо за хлопців кулаки: нехай все вдасться.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.