"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов
Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.
Знак князівської влади Володимира Великого
— Нинішній герб України, тризуб — бере початок понад тисячу років тому, з князівських часів. Давайте поговоримо про те, як він трансформувався відтоді та як змінювалося його смислове навантаження.
— Тризуб був знаком князівської влади в часи Середньовіччя. І тут одразу маємо сказати про те, що окрім визначення приналежності до конкретного роду, до династії Рюриковичів, він не виконував жодних інших функцій. Або ж ці функції нам невідомі. Спершу ми бачимо цей знак на монетах та на предметах, пов'язаних з князем Володимиром Великим особисто. Коли проводили розкопки Десятинної церкви в Києві, то знайшли декілька плінф (цеглин), на яких також витиснений тризуб Володимира. Ту церкву будували під його патронатом, тому й використовували його князівський символ.
Інші руські князі, спадкоємці Володимира, теж мали подібні символи: так тризуб отримав безліч варіацій. Назвати його військовим символом того часу ми не можемо, оскільки не маємо жодних даних про використання тризуба, наприклад, на щитах, обладунках або стягах. Тризуб, як символ князівської династії, зустрічається лише на монетах того часу або на предметах декору, які мали стосунок до князівської влади.
Потім майже на тисячоліття цей символ зникає з поля зору. Про нього згадують лише наприкінці 1917 року, коли відбувається дискусія про український державний герб. Саме тоді історик Михайло Грушевський, який стає головою Центральної Ради, пропонує використати тризуб князя Володимира як державний символ України.
Художник Георгій Нарбут втілив цю ідею графічно. Якщо порівнювати малий державний герб України (який ми маємо зараз) з тризубом князя Володимира, він має інше графічне накреслення, хоча й загалом збігається за формою.
— Тобто ми можемо говорити про те, що у 1918 році було створено новий державний символ України, але за мотивами та за традицією князівського знаку Володимира?
— Вже від 1917 року тризуб використовується як самостійний символ, який позначає приналежність до держави Україна або до українського народу. Відтоді його використовують і державні інститути, й різноманітні українські рухи.
Від кокард армії УНР — до шевронів ЗСУ
— Приблизно в той самий час тризуб починає використовуватися і як військовий символ, як нарукавний знак родів та видів військ?
— Як елемент військової символіки на початку 1918-го він з'являється спершу на кокардах армії Української Народної Республіки. А з 1919 року тризуб стає елементом однострою: нарукавною нашивкою, що вказує на приналежність до армії УНР.
— Маємо уточнити: в той час існувала також Галицька Армія, як військова структура Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). І вона мала іншу символіку.
— Галицька армія не використовувала тризуб, вона послуговувалася державною символікою ЗУНР. В основі якої — так званий "Руський лев".
— Україна — одна з небагатьох країн світу, чий герб є символом з понад тисячолітньою історією. Яке значення це має для нинішніх поколінь українців, які ведуть боротьбу з російськими загарбниками?
— Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто. Для порівняння, державні герби більшості країн світу намалювати доволі важко. За винятком, хіба що, таких символів, як французька лілея. Лаконічність українського герба, його тисячолітня історична тяглість і те, що в 20-21 століттях він став символом боротьби — все це дає нам дуже великі ідеологічні та інші переваги в його використанні. Один з прикладів — це символіка нарукавних знаків Збройних сил України, яка використовує тризуб, починаючи з 2017 року. Неймовірна популярність українського герба в різних сферах життя українців свідчить про те, що він дійсно "зайшов", що люди розуміють закладені в нього смисли "на повну".
Росія намагалася вкрасти український тризуб, але не змогла
— Тут є ще один цікавий історичний факт: на початку 20 століття російські націоналісти-імперці намагалися адаптувати український національний символ: на імперський триколор ліпили тризуб, як знак князя Володимира, але це не прижилося.
— Росія не змогла вкрасти цей наш символ, і це для нас позитив. Тому що Володимир — князь Київський. І майже все, пов'язане з життям Володимира, що можна побачити, помацати, відчути — воно знаходиться у нас. Для росіян знак князя Київського — це абсолютно чужий елемент. Вони його намагалися використовувати, але він їм не заходить, він просто не є для них органічним.
Ми можемо стверджувати, що тризуб — настільки унікальний національний символ, який в українців ніхто навіть вкрасти не може. На відміну, наприклад, від свастики, яка "переходила з рук в руки". Зрештою, в Гітлера її цілком успішно запозичили російські неонацисти. Такі радикальні рухи, як "Русское национальное единство" використовують свастику. Модифікують її як завгодно, але вона при цьому все одно залишається впізнаваною...
— Давайте поговоримо про використання варіацій тризуба в емблемах різних родів та видів військ, про їхнє смислове навантаження. Адже це не випадковість, що вони перегукуються з військовою символікою доби УНР?
— Тризуб, який зараз використовують Збройні сили України, намальований напряму за мотивами тризубу армії УНР. Там змінено деякі пропорції. Але загалом ця символіка була запозичена в армії Української Народної Республіки, щоб показати історичну тяглість нашої держави, нашого війська та збройної боротьби.
Тобто, наприклад, синій колір тризуба на шевроні механізованих військ — це достеменно колір піхоти в армії Української Народної Республіки. Чорний колір в білому канті на шевроні Генерального штабу ЗСУ — це колір Генерального штабу УНР. Малиновий колір в білому канті, який використовує наше Міністерство оборони — це символіка Військового Міністерства УНР, і таких прикладів чимало. Тобто, там, де можна було показати цю тяглість, запозичити символи та кольори, вони були запозичені.
Якщо ж пряме відтворення зробити було неможливо, бо таких самих родів військ не існувало — там вже добирали варіанти на основі кольорової гами, притаманної тим чи іншим військам.
Якщо ми говоримо про золотий тризуб на зеленому щиті — це символ Сухопутних військ Збройних сил України в цілому. Втім, у складі Сухопутних військ є механізовані, гірсько-штурмові бригади, танкові війська, армійська авіація: вони мають власну кольористику тризуба та власні нарукавні знаки.
Власну версію тризуба мають і Повітряні сили, і Десантно-штурмові війська. З цього правила дещо випадають Сили спеціальних операцій: вони використовують двозуб батька Володимира Великого — князя Святослава, якого ССО вважають своїм покровителем.
Повертаючись до найбільш поширеного у війську золотого тризуба на зеленому щиті: це пряма алюзія на малий Державний Герб України, золотий тризуб на синьому щиті. Тому що ЗСУ є частиною української держави, яку вони захищають.
