"За нашу і вашу свободу!". 25 книг, які треба прочитати про українських політв'язнів

17 травня в Україні відзначають день пам'яті жертв політичних репресій. Встановлено цю дату указом президента Віктора Ющенка у 2007 році. Пропонуємо читачам перелік книг з історії визвольного руху, написаними колишніми дисидентами та про них. Сьогодні не тільки день жалоби, але й день шани тих, хто наближав волю.

"Історична правда" не вперше рекомендує читачам свої суб'єктивні рейтинги подій, книжок і людей. Скажімо, рік тому ми склали список зі 100 книг, які вийшли за часів незалежності і які дають можливість пізнати історію України, Європи, наших сусідів, окремих людей і явищ.

Сьогодні пропонуємо звернути увагу на 25 книг, які були написані колишніми політичними репресованими або книги про їхню активну діяльність проти комуністичної системи. Вони були людьми різних поглядів - приміром, Зеновій Красівський був націоналістом, а Леонід Плющ - марксистом, віруючими та агностиками, українцями, кримськими татарами, греками та євреями. Але їх усіх об'єднувало бажання побачити Україну вільною, європейською, творчою.

За останні тридцять років українські видавництва надрукували сотні найменувань подібних книг. І цей перелік міг би виглядати інакше. Тут нема місця для суперечки. Кожна історія - унікальна, кожний погляд - вартий уваги і поваги.

Отже, читаймо! І не забуваймо тих, кого з нами уже нема і шануймо тих, хто живе для України.

Частину цих книг можна придбати у книжкових мережах і онлайн-магазинах. Радимо це зробити.

"Українська Громадська Група Сприяння виконанню Гельсінкських угод", у 4 томах, упорядник - Василь Овсієнко

Харків, видання Харківської Правозахисної Групи та видавництва "Фоліо", 2001

 

"Українські силуети", автор – Михайло Хейфець

Харків, видавництво "Права людини", 2015

 

"Інтернаціоналізм чи русифікація?", автор – Іван Дзюба

Київ, видавничий дім "Києво-Могилянська Академія", 2010

 

"Світло людей: мемуари та публіцистика", автор – Василь Овсієнко

Київ, видавництво "Кліо", 2018

 

"Благословенні душі, що вміють випромінювати… (Зеновій Красівський і Олена Антонів)", автор ідеї – Євген Сверстюк, упорядники – Люба Маринович, Юрій Зайцев

Львів, видавництво "Свічадо", 2015

 

"Доброокий. Спогади про Івана Світличного", упорядники – Леоніда та Надія Світличні

Київ, видавництво "Час", 1998

 

"В'ячеслав Чорновіл: дух, що тіло рве до бою", автор  Василь Деревінський

Харків, видавництво "Vivat", 2016

 

"Люди не зі страху. Українська сага. Спогади", авторка – Світлана Кириченко

Київ, видавництво "Смолоскип", 2013

 

"У карнавалі історії: Свідчення", автор – Леонід Плющ

Київ, видавництво "Комора", 2018

 

"Право жити. Україна в складі СРСР, людина в системі тоталітарного соціалізму", автор – Юрій Бадзьо

Київ, видавництво "Таксон", 1996

 

"Алла Горська. Душа українського шістдесятництва", упорядниця – Людмила Огнєва

Київ, видавництво "Смолоскип", 2015

 

"Міжнародний біографічний словник дисидентів. Україна" у 3? томах, упорядники – Євген Захаров та Василь Овсієнко

Харків, видавництво Харківської Правозахисної Групи "Права людини", 2006

 

"Михайло Сорока", авторка – Леся Бондарук

Дрогобич, видавнича фірма "Відродження", 2001

 

"Брама Світла. Шістдесятники", автор – Роман Корогодський

Львів, видавництво УКУ, 2009

 

"Найбільше диво – життя. Спогади", автор – Микола Руденко, упорядниця – Раїса Руденко

Київ, видавництва "Кліо" і "Смолоскип", 2013

 

"Проти вітру", авторка – Раїса Мороз

Харків, видавництво "Права людини", 2012

 

"З часів неволі. Спогади і роздуми", автор – Левко Лук'яненко

Київ, видавничий дім "Світлиця", 2009

 

"Василь Стус: життя як творчість", автор – Дмитро Стус

Київ, видавництво "Дух і літера", 2015

 

"Українська поезія під судом КГБ: кримінальні справи Ірини та Ігоря Калинців", упорядник – Юрій Зайцев

Львів, видавництво "Афіша", 2004

 

"Господи, Ти відкриєш уста мої... Йосиф Зісельс у розмовах із Ізою Хрустлінською"

Київ, видавництво "Дух і літера", 2017

 

"Незгодні. Українська інтелігенція в русі опору 1960-1980-х років", автор – Георгій Касьянов

Київ, видавництво "Кліо", 2019

 

"Олекса Тихий: у спогадах, роздумах, літературі", упорядники – Василь Овсієнко, Марія Олійник, Євген Фіалко, Володимир Півень

Донецьк, ТОВ "Поліграфічний будинок "Донеччина", 2012

 

"Мустафа Джемілєв. Незламний", автори - Севгіль Мусаєва, Алім Алієв

Харків, видавництво "Vivat", 2017

 

"Мої обрії", авторка – Михайлина Коцюбинська

Київ-Харків, видавництво "Дух і літера" спільно з Харківською Правозахисною Групою, 2004

 

"Рух опору в Україні 1960–1990: Енциклопедичний довідник", авторський колектив - Осип Зінкевич, Григорій Панчук, Олена Голуб, Олесь Обертас, Михайло Трущенков

Київ, Музей-архів і Документаційний центр українського самвидаву при видавництві "Смолоскип", 2010

 

P.S. І бонусом раджу зацікавленим у розумінні українського національного руху опору у контексті всерадянських визвольних антикомуністичних процесів книгу "История инакомыслия в СССР", авторка – Людмила Алексеєва

Вільнюс-Москва, видавництво "Весть", 1992

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.