21 цитата від Головного Отамана
Симона Петлюру боялись вороги. Боялись і слів, і дій. Його слова викликали захоплення у друзів та лють у ворогів. Ми відібрали 21 цитату з його промов, листів, наказів та статей.
Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров'ю. Нашої - так само. Кров'ю чужою і своєю. Ворожою і рідною. …
Кров, пролита для цієї величної мети, не засихає. Тепло її все теплим буде в душі нації, все відограватиме ролю непокоючого, тривожного ферменту, що нагадує про нескінчене і кличе на продовження розпочатого.
Пам'яті полеглих за державність // Тризуб, 22 січня 1926 р., Ч. 14.
Українські мечі перекуються на рала тільки тоді, коли гасло - Незалежна Держава Українська перетвориться в дійсність і забезпечить отому ралові можливість зужитковувати рідну плодючу землю з її несчисленними багатствами не для потреб третього, або другого з половиною, чи якого іншого інтернаціоналу, а для устаткування і зміцнення власного державного добра і збагачення рідного народу.
Пам'яті полеглих за державність // Тризуб, 22 січня 1926 р., Ч. 14.
Наша вірність тим ідеям, за які голови поклали незабутні лицарі оружної боротьби за українську державність з часів 1917 - 1920 рр., буде найкращою пошаною до світлої пам'яті їх, до великого чину їхнього життя.
Пам'яті полеглих за державність // Тризуб, 22 січня 1926 р., Ч. 14.
Московщина уміє різні фарби для утисків над нами прибирати: коли треба, то вона робиться "червоною", а коли того вимагає справа, то "білою".
Петлюра С. Московська воша. – Париж, 1966.
Якими б успішними в майбутньому не були наші здобутки та досягнення в площині політичної боротьби, все ідею нашої державної незалежності «по руках і ногах» буде в'язати залежність в площині церковній, вгашаючи і підтинаючи самостійницькі змагання нашого народу. Нація, що прагне до власного державного життя, не може помиритися з такою залежністю.
Петлюра С. Народе український. Вибрані статті, листи, документи. - Харків, 1992. -С. 144.
Я думаю, що українська автокефальна Церква головою своїм повинна мати власного патріарха як цілком логічне завершення її ієрархічної архітектоніки і еволюції нашої національної думки, нашої національної церковної ідеології. Український патріарх - рівний патріархові московському - це річ, потреба якої вимагається інтересами української Церкви та своєчасною оцінкою тих небезпек, що загрожувати будуть, - я це передбачаю, - в її натуральному розвитку.
Петлюра С. Народе український. Вибрані статті, листи, документи. - Харків, 1992. -С. 146.
Найбільшою перешкодою для визнання суверенності України є гіпноз самого імені Росія. Цей гіпноз треба розвіяти, особливо в Америці (Північні Штати) та Франції. Справу поділу Росії треба поставити як справу покою цілого світу, як справу європейської рівноваги та реально-матеріальної вигоди держав.
Петлюра С. З листа до прем'єра А. Лівицького від 14 травня 1922 р. // Симон Петлюра та його родина / Упор. Михальчук В.-К., 1996. – С. 68.
Для успішної війни треба, щоб найвища влада в краю мала все, чим можна воювати.
Петлюра С. Московська воша. – Париж, 1966. - С. 33.
Український народ охоче переймає, що кращого у других, має великий позив до культури, просвіти і організації, і здатний в короткий час зробити те, що іншим треба значно більш часу.
264 роки московського панування не вбили в ньому ні національного почуття, ні стремління до створення власної держави, як логічної форми, в яку вилились його давні історичні і національно-політичні ідеали. Він знає і твердо певний, що Українська Народня Республіка, як окрема держава, повинна бути і що вона буде істнувати і що ніяка сила на світі не в силі буде цієї його певности знищити. Якої б долі не судилось українському народови ще пережити, він все їдно своє право на самостійне державне життя виборе. За це говорить та певність, якої ми, Українці, в цій справі відчуваємо.
Діло, 1918, № 122.
Перше – вимагайте для частин лише те, без чого абсолютно не можливо обійтись, друге – за продаж військового майна, яко добра народнього старшин та козаків передавати військово-польовому суду, третє – покупників забракованого майна притягати до суду нарівно з продавниками і всіх, хто так чи инакше знатиме про продаж й не заявить військовій владі, притягати до суду на однакових з згаданими підставах.
Наказ Війську Української Народньої Республіки грудня 12 дня 1918 р. Ч. 36 / Головний Отаман Військ Укр. Народньої Республіки Петлюра. Начальник штабу Отаман Осецький // Нова Рада, № 241, С. 1.
Зараз Україна переживає таку хвилю, котрій мусимо віддати всі сили, енергію та, як потрібно, то й життя.
Тому всі до гурту! Всі до міцної одностайної організації, щоб і собі стати в ряди борців за щастя українського народу.
Прогаяна хвилина – то злочин проти Республіки, за котрий немає прощення.
До всіх синіх жупанів // Нова Рада. – Київ, 1919. – 5 січ. – С. 1.
Е, на них надії нема… То казна що, а не українці. Якісь вилюдки. Вони нагадують отих прикащиків, економів, об'їздчиків, що їх наставляли колись за кріпацького права пани, наставляючи таких прикащиків з кріпосних таки. Щоб вислужитися перед паном, вони знущалися над своїми людьми. Не дурно за старих часів про них говорили: «не так тії пани, як підпанки».
Петлюра С. Московська воша. – Париж, 1966. - С. 86.
Коли знайдеться помилка, то слід направити її, коли відчується фальш чи неправда, то знайти в собі мужність визнати їх і на майбутнє уникати.
Петлюра С. Сучасна українська еміграція та її завдання // Петлюра С.Вибрані твори та документи / Укл. Л.Голота. – К., 1994. - С.189.
В тій великій роботі, якої доконала українська інтелігенція в справі збудження національної свідомости українського народу… не могло не бути помилок, часом великих, часом і трагічних по своїх наслідках. Коли підходити до оцінки цих помилок, що їх допустились і вожді нашого народу і окремі партії політичні, з погляду історичного, - то їх почасти можна визнати за неминучі і непоборимі.
Не завжди вина в історичних помилках цілковито падає на окремих осіб, хоч якою б сильною, значною була їх участь в тих чи інших історичних подіях.
Окремі особи примушені діяти, пляни свої чи свого громадянства переводити, серед певних несприятливих обставин і з такими даними фінансовими, моральними, мілітарними засобами, що при всіх зусиллях їх не в стані вони бувають подолати сил супротивних.
Петлюра С. Сучасна українська еміграція та її завдання // Петлюра С.Вибрані твори та документи / Укл. Л.Голота. – К., 1994. - С. 189.
Ми звичку погану засвоїли од інших – плюгавити своїх визначних людей, не шанувати ні їхньої праці, ні знання ними нашої державної справи, ні самопосвяти їхньої для неї.
Петлюра С. Сучасна українська еміграція та її завдання // Петлюра С.Вибрані твори та документи / Укл. Л.Голота. – К., 1994. - С. 190.
Українська преса політична, а так само й практика політично-громадянських угруповань позначалась в цій справі рисами тенденційного гуртківства, обмежености і сектанства.
Дуже часто замість об'єктивної оцінки своєї діяльності, наш державний діяч зустрічав з боку згаданих джерел критики повне нерозуміння своєї праці, наумисність, а то й злобу неоправдану. Ще частіш якась негативна риса чи помилка даного діяча роздувалась до неймовірних розмірів, а позитивніші, цінніші риси і заслуги його забувались.
Петлюра С. Сучасна українська еміграція та її завдання // Петлюра С.Вибрані твори та документи / Укл. Л.Голота. – К., 1994. - С. 190.
Таких претендентів на державних діячів не можна визнати за людей, вартих довір'я громадського і права керувати політичною думкою нації або верховодити державними справами її. Зрозуміло через що: такий діяч занадто дорого коштує і нації, і її громадянству. Він, як мала дитина, грається з покладеними на нього обов'язками, не почуває одповідальности за зроблені ним легковажно вчинки і з легкою душею та серцем, як метелик якийсь, перелітає від ілюзії праці, яку ніби він провадив, до повної бездіяльности.
Петлюра С. Сучасна українська еміграція та її завдання // Петлюра С.Вибрані твори та документи / Укл. Л.Голота. – К., 1994. - С. 191.
Було б самогубством для наших національних інтересів підживлювати оскомину таких кандидатів до дальших їхніх претенсій на верховодство державними справами. Громадянство, що безкритично потурає таким амбіціям, часто хворобливим і смішним, а для нашої гідности державної образливим, показало б тільки, що воно не доросло до власної держави, бо не вміє як слід використати своїх діячів.
Петлюра С. Сучасна українська еміграція та її завдання // Петлюра С.Вибрані твори та документи / Укл. Л.Голота. – К., 1994. - С. 192.
Будівництво Української Держави менше усього похоже на писання книжок з красного письменства або минувшої історії чи публіцистики. Воно вимагає від державного діяча великого знання техніки будівництва, прозорливості майбутнього, уміння орієнтуватись у складних обставинах сучасного життя, як українського, так і межинароднього, почуття міри і такту, а найпаче систематичної невтомної, так званої «чорної» праці, до якої не кожен здатен.
Петлюра С. Сучасна українська еміграція та її завдання // Петлюра С.Вибрані твори та документи / Укл. Л.Голота. – К., 1994. - С. 192.
Тільки нечесний демагог може дозволити собі говорити про те, що «Петлюра продав» Галичину, Волинь тощо. Петлюра, коли вже говорити правду, несе на собі відповідальність за історичні «гріхи» і хиби української незорганізованости, малої культурности і несприяючих обставин в житті української нації. Я зауважив, що знаю свій народ і не роблю собі ілюзій щодо його сил і підготовлености для самостійного життя. Може, Ви пригадуєте, як в 1918 р. наші селяни роззброювали наші ж військові трени-обози? Я знаю більше таких фактів. На декого вони справляють таке враження, що взагалі «з нас людей не буде» і що взагалі справа з українською державністю безнадійна.
Я так не думаю. Я вірю і впевнений, що Україна, як держава, буде.
Лист до Ю.Гуменюка // Петлюра С.Вибрані твори та документи / Укл. Л.Голота. – К., 1994. - С. 254-255.
У мене немає розчарування ні в нашому народі, бо він є такий, яким його зробили обставини, часом сильніші од нього, ні в його здатності до самостійного життя, бо ця здатність буде розвиватись і зміцняти його. Ситуація, в якій він опинився сьогодні не є ні вічною, ні безнадійною. Змінити її до певної міри залежить і від напруження власних сил. Треба працювати над цим всім і кожному – в міру його сил і можливостей.
Лист до Ю.Гуменюка // Петлюра С.Вибрані твори та документи / Укл. Л.Голота. – К., 1994. - С.255.
Належимо до нації, що ще тільки виборює з тяжкими жертвами і серед надзвичайно несприятливих обставин міжнароднього характеру власну для себе державу. Через те може не досить цінимо ті придбання що здобули з обсягу дійсних атрибутів державности і що становлять собою дійсні ознаки, інтегрально складові елементи поняття державности. Не маючи сьогодні території, що її окуповано ворожим урядом і його військом, ми до цього часу зберегли і свій власний уряд з верховною владою і своє військо. Уряд в межах можливого виконує свої функції, а через свої представництва (посольства і дипломатичні місії) дає наочний доказ чужоземцям організованости нашої нації і підготовлености її до самостійного порядкування власною державою. Це факт остільки великої ваги для дальшого поступу нашої справи в напрямку здобуття признання нашої суверенности чужоземцями, що його ігнорувати або недоцінювати може тільки політичний анальфабет.
Петлюра С. Сучасна українська еміграція та її завдання // Петлюра С.Вибрані твори та документи / Укл. Л.Голота. – К., 1994. - С. 195.
Більшовиків-комуністів і инших бандитів, що роблять єврейські погроми та нищать населення, карати безпощадно і як один стати в оборону бідного змученого населення і через ваші військові суди росправлятися з бандитами негайно.
Галузевий державний архів Служби безпеки України, Спр. 74760, т.10., Арк. 5.
