5 січня 1940

Шампанське, сир та ікра. Що їли на застіллі нацисти й комуністи в 1940 році

Процес переселення німецького населення до Райху мав відбуватися під контролем Радянсько-німецької мішаної комісії з евакуації. Щоб це здійснити, делегації комісії мусили тісно спілкуватися. Яких форм це спілкування подекуди набувало, видно з такого промовистого документу.

Офіцер Вермахту та комісар Червоної армії за святковим столом. Брест, 1939 рік

Після підписання 23 серпня 1939 року договору про дружбу та ненапад ("пакт Молотова—Ріббентропа") настав "медовий місяць" у стосунках між СРСР та Третім Райхом.

Обидві країни поділили Східну Європу, встановили спільний кордон і налагодили економічну співпрацю. Співпрацювали нацисти з комуністами й в інших сферах.

28 вересня 1939 року міністри закордонних справ Молотов і Ріббентроп підписали "Довірочний протокол", згідно з яким "уряд СРСР не перешкоджатиме німецьким громадянам та інших особам німецького походження, які проживають у сферах його інтересів, якщо вони матимуть бажання переселитися в Німеччину або у сфери німецьких інтересів".

 З фондів Галузевого державного архіву СБУ

Тобто, в Протоколі йшлося про переселення німців з країн Балтії, Західної Білорусії, Волині, Галичини, Буковини (північної та південної), Добруджі до Німеччини. Радянська сторона домагалася переселення українсько-білоруського населення з територій, окупованих Гітлером.

Процес переселення повинен був відбуватися під контролем Радянсько-німецької мішаної комісії з евакуації. 20 жовтня 1939 року Політбюро ЦК ВКП(б) затвердило склад і повноваження радянської делегації Комісії. Її очолював Максим Литвинов із Народного комісаріату закордонних справ СРСР.

Тож протягом 1939—1940 років балтійські держави залишило біля 120 тис. німців, Волинь і Галичину — біля 128 тис., Північну Буковину 43—44 тис., Бессарабію — майже 107 тис.

Щоб це здійснити, делегації Радянсько-німецької мішаної комісії мусили тісно спілкуватися. Яких форм це спілкування подекуди набувало, видно з такого промовистого документу. До смертоносного зіткнення колишніх союзників залишалося ще півтора року. А поки — горілка, шампанське, сир та ікра…

 

--------

Голові РНК УРСР

тов. Корнійцю

Згідно з вашим проханням, направляю список продуктів, потрібних мішаній комісії з евакуації німецького населення.

Додаток: список.

Заступник народного комісара внутрішніх справ УРСР

Горлинський

5 січня 1940 р.

м. Київ

СПИСОК

продуктів для мішаної комісії з евакуації німецького населення

(на 315 чол.)

Сардинки – 2000 коробок

Шпроти – 1000 –"–

Сир голландський – 500 кг

Сир швейцарський – 600 кг

Ковбаси сухої – 300 кг

Ковбаси напівсухої – 300 кг

Шинки – 400 кг

Ікри кетової – 200 кг

Зернистої ікри – 300 кг

Балику – 150 кг

Сьомга – 400 кг

Оселедець – 500 кг

Консервів різних – 2000 коробок

Горілка – 800 літрів

Сов[єтське] шампанське – 600 пляшок

Вино різне – 2000 –"–

Скумбрія – 500 кг

Сосиски мисливські – 100 кг

Цукерок хороших /на розсуд/

Папіроси.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.