Одна із найпоширеніших фраз про бій під Крутами та розстріляних там же більшовиками студентів та гімназистів – "про це нічого не відомо".
Насправді бій під Крутами – чи не найбільш досліджена подія часів українсько-більшовицької війни 1917-1918 рр. Дослідники дійшли до таких деталей, як кількість кулеметів на полі бою та місця їх розташування.
Після бою більшовики розстріляли частину полонених. Про їх кількість є різні твердження – від 17 до 42 осіб. Не будемо вдаватися у цій статті до підрахунків кількості розстріляних, оскільки нових джерел, що давали би підстави для оновлених даних не виявлено.
У березні 1918 р. крутянців перепоховали на Аскольдовій могилі у Києві. Наразі вдалося встановити та перевірити життєписи вісьмох крутянців та віднайти шість їхніх фотокарток. Пропонуємо читачам ознайомитись з біографіями перших кіборгів та подивитись їм у вічі.
Сидір Пурик-Пуриченко
 |
Вік на час бою: не встановлено
Народився: с. Саливонки (нині – Васильківський район, Київська область)
Під час Першої світової війни служив фельдшером у Могилеві-Подільському. Був поранений.
Влітку 1918 р. могилівське товариство "Рідна Стріха" заснувало фонд вшанування його памʼяті.
Олександр (Олелько) Попович
 |
Вік на час бою: 21
Народився: Золотоноша (нині – Черкаська область)
Навчався у Золотоніській гімназії та Київському політехнічному інституті.
Активіст Української партії соціалістів-революціонерів та Селянської Спілки.
З початком Першої світової війни він працював у таємному українському "Червоному Хресті", товаристві допомоги бранцям-галичанам.
У 1916 р. поїхав в окуповану Росією Галичину, власне до Бережанського повіту, а потім – на Буковину, в район Кіцманя.
У 1917 р. працював повітовим інструктором-організатором Української Центральної Ради у Золотоніському та Сквирському повітах.
Обраний гласним (депутатом) повітової та київської губернської народних рад (аналог сучасних районної та обласної рад). Був кандидатом до Всеросійських та Українських Установчих Зборів.
Микола Лизогуб
 |
Вік на час бою: 25
Народився: Горинка (нині – Кременецький район, Тернопільська область)
За спогадами навчався у Пʼятій київській гімназії. У 1914 р. – член таємної організації самостійників, брав участь у виданні газети "Вільна Думка".
Згодом, у 1919 р. його друг – Валентин Отамановський присвятив Миколі свою книжку "Син України".
Олександр Борозенко-Конончук
 |
Вік на час бою: 26
Народився: Антонів (нині – Сквирський район, Київська область)
Навчався в Антонівському двокласному сільському училищі та Київській земській фельдшерській школі при Кирилівській лікарні (нині – Київський перший медичний коледж). працював у лікарнях Київської губернії. 1912 р. призваний на військову службу. У лавах Російської імператорської армії перебував в окупованій Галичині.
Під час революції – активіст фельдшерського руху, член Всеукраїнської спілки лікарських помічників.
Микола Божинський-Божко
 |
Вік на час бою: 22
Народився: Калкаїв (нині – Семенівський район, Полтавська область)
Навчався у Лубенській гімназії та в Університеті св. Володимира.
1917 р. став товаришем (заступником) голови Об’єднаної народно-пролетарської організації лівих соціалістів України.
На початку січня 1918 р. влаштувався на роботу помічником діловода у Міністерстві земельних справ УНР.
Павло Кольченко
Вік на час бою: не встановлено
Народився: Баламутівка (нині – с. Заріччя, Ружинський район, Житомирська область)
Навчався у Четвертій київській гімназії, Восени 1917 р. перевівся до 8 класу Другої української гімназії імені Кирило-Мефодіївського товариства.
Микола Ганкевич
 |
Вік на час бою: не встановлено
Народився: Юзефівка (нині – Йосипівка, Білоцерківський район, Київська область)
Навчався в Олександрівській (першій) київській гімназії. 1917 року перевівся до 8 класу Другої київської української гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства.
Володимир Шульгин
 |
Вік на час бою: 23
Народився: Єлизаветград (нині – Кропивницький)
Син Якова Шульгина – історика, викладача Першої київської гімназії, відомого діяча українського національного руху. Брат Володимира – Олександр – обіймав високий пост в уряді – був Генеральним секретарем міжнаціональних справ УНР.
Керівник Української студентської громади в Києві. З жовтня 1917 р. працював діловодом в Генеральному секретарстві внутрішніх справ.
За два місяці до крутянського бою Володимир одружився з сестрою друга Лідією. Вона була донькою відомого у Києві лікаря, професора Савви Тартаковського.
Григорій Пипський
 |
Вік на час бою: 19.
Народився: Мальговичі (нині – Перемишльський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща)
Під час Першої світової війни потрапив до Києва (як біженець або депортований).
Навчався у 7 класі Другої київської української гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства.
Віталій Скальський
кандидат історичних наук,
науковий співробітник Інституту історії України НАН України