Як радіація з Чорнобиля поширювалася Європою. ІНФОГРАФІКА + ДАЙДЖЕСТ

Україні того дня пощастило з напрямком вітру. Все могло бути значно гірше... 30 років тому за 100 км на північ від Києва сталася безпрецедентна в історії людства екологічна катастрофа. +ДАЙДЖЕСТ матеріалів "ІП" про аварію на ЧАЕС.

О 1:23 ночі 26 квітня 1986 року в ході екпериментальних тестів на Чорнобильській АЕС відбувся неконтрольнований розгін 4-го реактора, що призвело до двох вибухів.

Вибухи зруйнували реактор і викинули в атмосферу Землі хмару радіоактивного пилу. Вітер поніс ізотопи цезію-137, стронцію-90, урану та інших елементів на північний захід.

Це врятувало Київ, Житомир і Чернігів від страшнішого.

Радіоактивну хмару носило над Європою протягом двох тижнів. Поступово утрачаючи свою невидиму загрозу, вона накрила значну територію континенту. Важкі ізотопи осідали на земну поверхню протягом перших кількох днів. Крім України, особливо сильно постраждала Білорусь.

Французький Інститут радіаційного захисту і ядерної безпеки оприлюднив анімовану інфографіку, яка показує рух радіоактивних часточок на висоті до 10 метрів в період з 26 квітня до 9 травня 1986 року.

За словами науковців, для моделювання вони використали дані про кількість викинутого з реактора цезію-137 і тогочасні погодні умови, включно з рухом великих мас повітря.

Джерело: Лє Монд

ТАКОЖ:

Спогади очевидців катастрофи. Як це було. ВІДЕО

Компартія ігнорувала попередження про можливу аварію

Віртуальна 3D-модель покинутого міста Прип'ять. ВІЗУАЛІЗАЦІЯ

"Провести парад на Хрещатику 1 травня 1986-го наказала Москва"

Перше офіційне повідомлення Кремля про ЧАЕС. 14 секунд ВІДЕО

Як КГБ й атомні монополії Заходу ховали наслідки Чорнобиля

Реакція влади на звіт про радіацію: "Что это означает?"

Відрядження в чорнобильський час. СПОГАДИ

Інше за темою ЕНЕРГЕТИКА

Інше про ЧОРНОБИЛЬ

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.