1 вересня 1939

Новорічний кошмар Астрід Ліндгрен. Недитячі нотатки

Це був той етап Другої світової, коли Гітлер і Сталін пліч-о-пліч воювали проти Європи, окуповуючи все більші території. Вражають історичні паралелі з "гібридною війною" на Донбасі. Ось що авторка "Карлсона" і "Пеппі Довгої Панчохи" писала у своєму щоденнику...

У 2015 році в Швеції та Німеччині вийшла друком недитяча книга дитячої письменниці Астрід Ліндгрен "Світ збожеволів. Щоденники 1939-1945".

Тут зібрані її щоденникові записи воєнного періоду.

Вражає не стільки історична правда (вона вже майже вся на виду), скільки історичні паралелі. Як Кремль перетворював Фінляндію в Л/ДНР. І що з цього вийшло (не вийшло).

У новорічну ніч шведська письменниця Астрід Ліндгрен, автор чудових історій для дітей, зробила у своєму щоденнику ось такий дорослий запис:

"Фіни здобули свою найбільшу досі перемогу, передали по радіо о 7:00. Вони знищили близько 1000 росіян і захопили масу зброї. Але зараз, коли настає Новий рік, у майбутнє дивишся зі здриганням..."

Обкладинка шведського видання

У новорічну ніч з 1939-го на 1940-ий у своє майбутнє 32-річна Астрід дивилася з тривогою, тому що на планеті розгоралася велика війна.

Це був той етап Другої світової, коли Гітлер і Сталін плечем до плеча воювали проти Європи. Кожен за підтримки союзника загарбував для себе нову територію.

ТАКОЖ: В РФ фанів "георгіївської стрічки" тролять Маннергеймом. ФОТО

Зі щоденника Астрід Ліндгрен:

1 вересня 1939

О! Сьогодні почалася війна. Німці ранком бомбардували багато польських міст і вдерлися в Польщу з різних сторін. Я до останнього намагалася не робити запасів, але сьогодні купила трохи какао, чаю, трохи мила і ще дечого.

Жахлива тривога охопила всіх і вся. Радіо цілий день передає новини. Призвано багато військовозобов'язаних. Заборонено пересування на легкових авто. Боже, допоможи нашій бідній планеті, враженій божевіллям!

17 вересня

Сьогодні росіяни [письменниця називає СРСР винятково Росією - ІП] теж увійшли в Польщу - "щоб захистити інтереси російськомовної меншини". Польща вже так стоїть на колінах, що поляки вочевидь думають відправити парламентера до Німеччини.

Розворот блокнота зі щоденником Астрід Ліндгрен. Джерело: OurDailyRead

3 жовтня

Росія - країна, яка тягне найбільші вигоди з цієї війни.

Коли німці розчавили Польщу, тільки тоді росіяни марширують і отримують свою частку здобичі, і частку аж ніяк не малу. Передбачається, що німці цьому не дуже раді, але мусять робити гарну міну за поганої гри.

Росія висуває балтійським державам одну вимогу за іншою - і отримує все, що хоче.

7 грудня

Слухайте, час і світ! Фінляндія пручається Росії безприкладно. Але росіяни, озлобившись, почали вчора застосовувати гази. Запеклі бої ведуться на Карельському перешийку і довкола Петсамо. Повітряних бомбардувань було через погоду небагато.

У росіян дуже погане спорядження, і в сніжній хуртовині їм доводиться тяжко. Вони зазнають великих утрат, а весь світ захоплюється фінською обороною. Але цивільному населенню, що тікає на півночі через шведський кордон, доводиться кепсько.

Тут, у Швеції, народ страшенно хоче допомагати Фінляндії. Одяг та гроші збираються у великих кількостях і надсилаються туди.

Сама я залізла вчора на горище і витягла все, що могла, в тому числі "фірманський кожух" Стуре [Стуре Ліндгрен - чоловік Астрід] і жахливу кофту мами [свекрухи]. Хоча, звісно, фінам добряче перепало і без маминої кофти".

 

У цей час радянські газети писали, цитуючи Йосипа Сталіна: "Ми не ведемо війни з Фінляндією. Фінського питання просто не існує". Тобто питання, звичайно, існує, але це їхня фінська справа.

Москва до останнього не визнавала, що веде військові дії у Фінляндії. Все, мовляв, що відбувається там - це просто громадянська війна. (Чуються знайомі нотки...)

А ось лібрето тієї "громадянської" війни.

За три дні до захоплення фінського міста Теріокі, у Кремлі Сталін зустрівся з таким собі паном Отто Віллі Куусіненом. З 1921 року цей фінський комуніст працював у Москві в апараті Комінтерну. Його Кремль і відрядив до прикордонного міста Теріокі.

Там Куусінен утворив "Народний Уряд Фінляндії". І від імені цього "народного" уряду зробив заяву:

"Народний Уряд Фінляндії звертається до Уряду СРСР із пропозицією укласти договір про взаємодопомогу між Фінляндією і Радянським Союзом та здійснити вікову мрію фінського народу: возз'єднати народ Карелії з народом Фінляндії, приєднавши його до єдиної і незалежній держави Суомі".

Куусінен узявся агітувати фінів, щоб ті закликали Червону армію врятувати країну від "гельсінської хунти" (авторська імпровізація), від злочинного [і бездуховного капіталістично-фашистського - ІП] режиму.

Як буде фінською "Сталин, введи войска!"?

Москва підписала з Куусіненом протокол про створення військової бази на території Фінляндії (в цьому місці знову гикнулося тим, хто пам'ятає легендарний Севастополь в АРК і не менш легендарну базу в сирійському Тартусі).

Москва визнала Куусінена главою нового уряду Фінляндії, дружнього до СРСР і до Німеччини (Третього рейху).

Але фіни не оцінили краси гри. Фіни вчинили жорсткий опір цьому союзу зірки та свастики.

ТАКОЖ: Парад Перемоги у Бресті. Нацисти й комуністи разом. ВІДЕО

Тоді 30 листопада 1939 року в повітря була піднята ескадрилія 1-го радянського мінно-торпедного авіаційного полку.

Формальним приводом для ескалації конфлікту став нібито обстріл фінами радянської прикордонної застави у селі Майніла. За наступні 75 років не знайшлося жодного факту, який би підтвердив, що фіни відкрили вогонь по радянській заставі.

Мене особисто це не дивує. Точно таку ж причину Кремль вигадав для початку війни в Грузії в 2008 році.

Фіни, звичайно - як і грузини - гарячі хлопці, але точно не ідіоти, щоб раптом атакувати противника, чиї сили в сотні разів перевищують військовий потенціал країни.

Втім, уся тріскотня "про фінську, грузинську воєнщину", "київську хунту" і тепер ось "турецьких бандерівців", це ж усе для внутрішнього споживання. Як казав папуга Кеша: "Для крайніх мешканців Півночі".

Наслідки радянського бомбардування Гельсінкі. Лютий 1940 року

Того дня Астрід Ліндгрен записала у своєму щоденнику:

"Боже, Боже! Чому ти залишив мене? Навіть жити більше не хочеться! Сьогодні росіяни бомбили Гельсінгфорс та інші фінські міста ...".

З висоти 1,5 км радянська ескадрилья скидала на фінську столицю фугасні бомби. Місто горіло. Сотні загиблих. Фотографії руйнувань у Гельсінкі "прикрасили" шпальти газет усього світу (зрозуміло, крім радянських).

ТАКОЖ: Чим агресія СРСР у Карелії схожа на агресію РФ на Донбасі

В цей же час нарком закордонних справ СРСР В'ячеслав Молотов (Скрябін) заявив у радіозверненні до радянських громадян: радянська авіація не бомбардує фінські міста, а скидає гуманітарну допомогу населенню, що страждає від голоду.

Коротше, гумконвой!

Після цієї "братньої" допомоги фіни стали називати радянську авіаційну бомбу (ящик завдовжки 2,25 м і діаметром 0,9 м з 60 маленькими запальними бомбами) "Хлібний кошик Молотова".

Хлібний кошик Молотова - прообраз касетної бомби. Пізніше фіни назвуть запалювальну суміш для боротьби з ворожою технікою коктейлем [для] Молотова

Зі щоденника Астрід Ліндгрен:

"Тільки в Німеччині мовчать. Але "брат по осі" - Італія - ​​обурюється на СРСР більше всіх. Днями 21 італійський літак приземлився у Броммі [стокгольмський аеропорт], щоб потім вирушити далі до Фінляндії. Хоча про це газетам писати не можна [формально Швеція була нейтральною країною - ІП].

Англія і Америка теж постачатимуть зброю у кредит. Америка має намір також списати Фінляндії військові борги. Але Фінляндія напевно чекає, що світ піде їй на зустріч і зробить щось більш позитивне...".

2 грудня 1939 року уряд фейкової Фінляндської демократичної республіки підписав договір про взаємодопомогу і дружбу з Москвою.

ТАКОЖ: Спікер Держдуми звинуватив Фінляндію в анексії Фінляндії

Молотов негайно звернувся зі зверненням до Ліги Націй [прообраз ООН, перша міждержавна організація, існувала в 1920-46 рр. - ІП]:

"Радянський Союз не перебуває у стані війни з Фінляндією і не загрожує фінському народові. Радянський Союз перебуває у мирних відносинах з Фінляндською демократичною республікою, з урядом якої укладено договір про взаємодопомогу і дружбу".

Після цього Кремль уже не приховував, що веде на території сусідньої держави відкриту війну.

Приховувався інший факт - що надійним союзником Москви в цій сутичці був Адольф Гітлер.

Німці допомогли блокувати Ботнічну затоку, щоб Захід не зміг допомогти фінам оборонятися. Літаки з італійською гуманітаркою, про які згадувала в щоденнику Астрід Ліндгрен, нацисти через свою територію не пропустили. Ба більше, гітлерівці пообіцяли великі проблеми шведам, якщо ті пропустять допомогу фінам.

14 грудня 1939 року за ці та інші злочини в тандемі з фашизмом СРСР був виключений зі складу Ліги Націй.

У квітні 1940 року командир ескадрильї Микола Токарєв був нагороджений зіркою Героя Радянського Союзу і орденом Леніна "за зразкове виконання бойових завдань" у небі над Гельсінки ("их там нет").

Фінський плакат закликає громадян приєднуватися до загонів крайової оборони для захисту батьківщини від беззахисних гібридних бомбардувальників Кремля

Коли приховувати факт вторгнення не було вже ані можливості, ані необхідності, газета "Ленінградська правда" написала:

"Ми йдемо до Фінляндії не як завойовники, а як друзі і визволителі фінського народу від гніту поміщиків і капіталістів.

Ми йдемо не проти фінського народу, а проти уряду Каяндера-Еркно, який спровокував війну з СРСР і пригноблює фінський народ.

Ми поважаємо свободу і незалежність Фінляндії, отриману фінським народом в результаті Жовтневої Революції і перемоги Радянської Влади".

Напередодні фінської кампанії, в 1939 році з'являється радянсько-патріотичний хіт "Приймай нас, Суомі-красуне". Ось один катрен звідти:

"...Много лжи в эти годы наверчено,
Чтоб запутать финляндский народ.
Раскрывай же теперь нам доверчиво
Половинки широких ворот! [Фройд би плакав :) - ІП]"

Не вгамовувалася і "Ленінградська правда":

"Зіштовхнулися армії двох світів. Червона Армія - наймиролюбніша, найбільш героїчна, могутня, оснащена передовою технікою, і армія продажного фінляндського уряду, яку капіталісти змушують брязкати зброєю".

Цинізм старців Кремля і мас-медіа з їхньої обслуги - важка спадщина, від якої важко відмовитися в силу її ефективності.

21 грудня 1939 року, в день 60-річчя Сталіна, з Берліна до Москви надійшли вітальні телеграми. Адольф Гітлер і його міністр закордонних справ Йоахім фон Ріббентроп тепло привітали іменинника.

 
 Більше сканів дивіться у розділі "АРТЕФАКТИ"

Голова виконкому Комінтерну Георгій Дмитрієв у своєму щоденнику записав, що того ювілейного дня Сталін сказав своїм гостям: "В Союзі стало затісно. Фінляндія та Бессарабія нам не завадять".

Вже по війні член Політбюро ЦК КПРС Андрій Жданов в бесіді з югославським комуністом Мілованом Джиласом заявив:

- Ми зробили помилку, що не окуповували Фінляндію. Було би вже по всьому.

- Так, це була помилка, - додав Сталін, - ми занадто озиралися на американців, а вони б і пальцем не поворухнули.

- Так, Фінляндія - це горішок - важко зітхнув В'ячеслав Молотов, народний комісар [після війни "наркомів" офіційно перейменували в "міністрів" - ІП] закордонних справ СРСР у 1939-49 і 1953-56 роках.

Запис за 7 травня 1945 року. KRIGET AR SLUT! = "Війна закінчилася!"

Розмова ця відбувся на дачі Сталіна, незабаром після завершення Другої світової. Кремлівські боси жалкували, що не встигли проковтнути Фінляндію.

У тій сутичці з фінами могутня і передова Червона армія втратила 131 тисяч чоловік. Маленька, але горда фінська армія - 29 тисяч.

10% території Фінляндії було втрачено. Зате інша частина, 90% - сьогодні одна з найбільш процвітаючих країн світу.

Від ІП: У 2010 році Фінляндія посіла перше місце у списку "Найкращих країн світу" за версією журналу Newsweek. У травні 2015-го Суомі займала перше місце у світі за індексом людського капіталу.

Автор: Александр ПАСХОВЕР
Джерело: Новое Время

ТАКОЖ:

1940: кінохроніка Зимової війни. ВІДЕО

Як у карельських снігах загинула елітна дивізія УРСР

Три війни Фінляндії: між Третім рейхом і Радянським Союзом

Фінський виробник одягу сплагіатив Марію Приймаченко

Зимова війна і Друга світова день за днем. REAL TIME

Знайдено карти 1980-х із планом окупації Гельсінкі

Інше за темою "ФІНЛЯНДІЯ"

Інше за темою "МЕМУАРИ"

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.