22 червня - річниця початку німецько-радянської війни. АУДІО Левітана

22 червня 1941 року нацистська Німеччина напала на Радянський Союз. Так Друга Світова війна вдерлася на територію Української РСР, двічі прокотившись через її землі. До того вона вже пройшлася Заходом України...

В радянській історіографії цей конфлікт називався Великою вітчизняною війною.

На пам'ятниках і поштових листівках писали цифри "1941-1945" і "9 травня", і ці цифри досі залишилися в головах багатьох людей, народжених в СРСР - власне, як основа міфології радянського народу це й було задумано і досі використовується політиками.

Насправді ж Друга світова війна, частиною якої є Велика вітчизняна, почалася 1 вересня 1939-го і завершилася 2 вересня 1945 року. Так, принаймні, вважає більшість світових істориків.

Юридично ж датою кінця війни є дата видання указу Президії ВР СРСР від 25 січня 1955 року "Про припинення стану війни між Радянським Союзом і Німеччиною".

Радянський Союз, який уклав пакт із нацистами про розподіл Польщі, безпосередньо причетний до початку Другої Світової.

Внаслідок конфлікту СРСР приєднав країни Балтії, частини тодішніх Фінляндії, Польщі і Румунії. Останні дві разом із Закарпаттям (яке пережило напад гітлерівських союзників іще в березні 1939-го) стали належати до України, що визнано нинішньою світовою спільнотою.

1939: парад перемоги у Бресті. Нацисти й комуністи разом. ВІДЕО

Частина українських істориків намагається впровадити на позначення конфлікту 1941-45 рр. прийнятий у світі термін "німецько-радянська війна", що загалом більше відповідає історичній правді.

В результаті нападу німців Сталін був змушений змінити своє ставлення до українців, витворивши специфічний український радянський патріотизм, який проіснував як напівофіційна ідеологія аж до часів брежнєвського застою.

За підрахунками Інституту історії України НАН України, в лавах Червоної армії під час конфлікту загинуло 3,5-4 млн українців, у партизанських формуваннях — від 40 до 60 тис., у загонах ОУН та УПА — понад 100 тис. Прямі людські втрати України, за оцінками інституту, складають 8-10 млн, демографічні — 10-13 млн осіб.

На думку заввідділу історії періоду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ Олександра Лисенка, загальні демографічні втрати населення тодішньої Української РСР оцінюються у 13-13,5 млн осіб.

Населення УРСР в 1940 p. становило 41,3 млн осіб. На 1 січня 1945 р. в Україні зареєстровано 27,4 млн. Різниця становить майже 14 млн українців. За прийнятими в Росії офіційними даними, загальні демографічні втрати всього СРСР у Другій світовій склали 26,6 млн.

Московське радіо оголошує про початок війни, вперше вживаючи термін "Велика вітчизняна війна радянського народу"

Згідно з указом президента Кучми від листопада 2000-го, 22 червня щороку відзначається як День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни.

Читайте також:

Харків часів окупації. ФОТО

У Червоній армії воювали 6 млн українців

Знищення в'язнів у тюрмах НКВД в червні 1941-го. Трилогія

Забуті жертви війни. Радянські військовополонені 1941 року. ФОТО

Тимоті Снайдер: "В Україні було два голодомори - радянський і нацистський"

Голокост від куль. Масові розстріли євреїв в Україні 1941-44 рр. ФОТО

Найбільша каральна операція німців у Європі. 7 тисяч українців убито

Неписана історія війни. Проект родинних спогадів від ІП

Київ осені 1941-го в кольорі. ФОТО

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.