Спецпроект

В Росії книги про Голодомор прирівнюються до екстремізму. СПИСОК

В Російській Федерації за зберігання чи розповсюдження книг про Голодомор 1932-33 рр., про архіви НКВД, про український визвольний рух та про український націоналізм можна отримати тюремний термін.

Інформацію про це можна знайти у Федеральному списку екстремістських матеріалів, розміщеному на сайті Міністерства юстиції РФ, повідомляє Українська інформаційна служба.

Зараз у списку перебуває 1271 найменування заборонених для тиражування на території Росії книг, брошур, газетних матеріалів та інтернет-публікацій. Вперше список був опублікований у липні 2007 року і складався з 14 найменувань.

Поруч із назвами публікацій у дужках зазначається підстава заборони на їхнє поширення на території РФ, зазвичай – це рішення судів.

Серед даного списку, де переважають публікації про світову змову, націонал-соціалізм, національно-визвольний рух на Кавказі і матеріали антипутінського спрямування, є й чимало видань українських авторів і науковців, чиї матеріали не перебувають під забороною в самій Україні чи в інших державах.

Серед них переважають книги про Голодомор як акт геноциду українського народу.

Голодомор був геноцидом. Так вважав автор терміну "геноцид"

Є також матеріали про злочини НКВД, при чому зроблені на підставі архівних документів. Є також книга про діяльність Степана Бандери (чомусь він фігурує як Степан Бендера) та книга українського публіциста Віктора Рога ("Роога", як зазначено в списку) "Молодь і націоналізм".

Ось перелік цих книг відповідно до місць в Федеральному списку:

1149. Печатное издание Руслан Викторович Частий "Степан Бендера. Мифы. Легенды. Действительность" 2007 г. (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011);

"Кто такие бандеровцы и за что они борются". Брошура УПА 1948 року. ФОТО

1150. Печатное издание Вiктор Роог "Молодь i нацiоналiзм" 2002 г. (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011);

1151. Печатное издание "Голодомор 1932-1933 рокiв в Украiнi: Матерiали кримiнальноi справи № 475" (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011);

1152. Печатное издание Юрiй Шаповал, Володимир Пристайко, Вадим Золотарьов "ЧК - ГПУ - НКВД в Украiнi: особи, факти, документи" 1997 г. (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011);

1153. Печатное издание Владимир Василенко "Голодомор 1932-1933 годов в Украине как преступление геноцида: правовая оценка" 2009 г. (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011);

Професор Могилянки Володимир Василенко про гуманітарну агресію

1154. Печатное издание Василь Морочко (знову помилка, адже справжнє прізвище науковця - Марочко) "Геноцид украiнцiв. Серiя: Голодомори 1932-1933. Голодомор" 2007 г. (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011);

Всі видання заборонені рішенням Мєщанського суду Москви від 1 грудня минулого року.

"Вирок" цілому ряду українських книг було винесено приблизно в одні й ті ж терміни, коли в РФ почалося переслідування Об’єднання українців в Росії (ОУР).

Поняття "Федеральний список екстремістських матеріалів" було введено законом РФ "Про протидію екстремістській діяльності" у 2002 році.

Адмінкодекс Росії за "виробництво і розповсюдження екстремістських матеріалів" передбачає штраф або 15 діб в'язниці. Можливі і звинувачення за різноманітними статтями Кримінального кодексу (наприклад, ст. 280 "Публічні заклики до здійснення екстремістської діальності".

Читайте також:

Як створити образ ворога. Україна в російських підручниках

Образ сусідів в українських підручниках

Патріарх Кирил: "Розпад Союзу - це крах історичної Росії"

Спільному підручнику з історії заважає націоналізм - МЗС Росії

59% українців вважають, що Голодомор був геноцидом. СОЦІОЛОГІЯ

"Грушевский создал мову". Агітпроп російських інформагенцій

15 гріхів Канібалісімуса. Злочини Сталіна руками НКВД

Ярослав Грицак: "Росія сама боїться поглянути у власну історію"

Автор спільного підручника з історії: "СРСР для України - не тільки репресії"

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.