Спецпроект

В Росії книги про Голодомор прирівнюються до екстремізму. СПИСОК

В Російській Федерації за зберігання чи розповсюдження книг про Голодомор 1932-33 рр., про архіви НКВД, про український визвольний рух та про український націоналізм можна отримати тюремний термін.

Інформацію про це можна знайти у Федеральному списку екстремістських матеріалів, розміщеному на сайті Міністерства юстиції РФ, повідомляє Українська інформаційна служба.

Зараз у списку перебуває 1271 найменування заборонених для тиражування на території Росії книг, брошур, газетних матеріалів та інтернет-публікацій. Вперше список був опублікований у липні 2007 року і складався з 14 найменувань.

Поруч із назвами публікацій у дужках зазначається підстава заборони на їхнє поширення на території РФ, зазвичай – це рішення судів.

Серед даного списку, де переважають публікації про світову змову, націонал-соціалізм, національно-визвольний рух на Кавказі і матеріали антипутінського спрямування, є й чимало видань українських авторів і науковців, чиї матеріали не перебувають під забороною в самій Україні чи в інших державах.

Серед них переважають книги про Голодомор як акт геноциду українського народу.

Голодомор був геноцидом. Так вважав автор терміну "геноцид"

Є також матеріали про злочини НКВД, при чому зроблені на підставі архівних документів. Є також книга про діяльність Степана Бандери (чомусь він фігурує як Степан Бендера) та книга українського публіциста Віктора Рога ("Роога", як зазначено в списку) "Молодь і націоналізм".

Ось перелік цих книг відповідно до місць в Федеральному списку:

1149. Печатное издание Руслан Викторович Частий "Степан Бендера. Мифы. Легенды. Действительность" 2007 г. (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011);

"Кто такие бандеровцы и за что они борются". Брошура УПА 1948 року. ФОТО

1150. Печатное издание Вiктор Роог "Молодь i нацiоналiзм" 2002 г. (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011);

1151. Печатное издание "Голодомор 1932-1933 рокiв в Украiнi: Матерiали кримiнальноi справи № 475" (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011);

1152. Печатное издание Юрiй Шаповал, Володимир Пристайко, Вадим Золотарьов "ЧК - ГПУ - НКВД в Украiнi: особи, факти, документи" 1997 г. (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011);

1153. Печатное издание Владимир Василенко "Голодомор 1932-1933 годов в Украине как преступление геноцида: правовая оценка" 2009 г. (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011);

Професор Могилянки Володимир Василенко про гуманітарну агресію

1154. Печатное издание Василь Морочко (знову помилка, адже справжнє прізвище науковця - Марочко) "Геноцид украiнцiв. Серiя: Голодомори 1932-1933. Голодомор" 2007 г. (решение Мещанского районного суда города Москвы от 01.12.2011);

Всі видання заборонені рішенням Мєщанського суду Москви від 1 грудня минулого року.

"Вирок" цілому ряду українських книг було винесено приблизно в одні й ті ж терміни, коли в РФ почалося переслідування Об’єднання українців в Росії (ОУР).

Поняття "Федеральний список екстремістських матеріалів" було введено законом РФ "Про протидію екстремістській діяльності" у 2002 році.

Адмінкодекс Росії за "виробництво і розповсюдження екстремістських матеріалів" передбачає штраф або 15 діб в'язниці. Можливі і звинувачення за різноманітними статтями Кримінального кодексу (наприклад, ст. 280 "Публічні заклики до здійснення екстремістської діальності".

Читайте також:

Як створити образ ворога. Україна в російських підручниках

Образ сусідів в українських підручниках

Патріарх Кирил: "Розпад Союзу - це крах історичної Росії"

Спільному підручнику з історії заважає націоналізм - МЗС Росії

59% українців вважають, що Голодомор був геноцидом. СОЦІОЛОГІЯ

"Грушевский создал мову". Агітпроп російських інформагенцій

15 гріхів Канібалісімуса. Злочини Сталіна руками НКВД

Ярослав Грицак: "Росія сама боїться поглянути у власну історію"

Автор спільного підручника з історії: "СРСР для України - не тільки репресії"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.