Як міг виглядати Музей із Левами
Який зв'язок між музейними левами та Статуєю Свободи, а між девізами проектів – та консулами Давнього Риму?
У 1896 році в Комісію із влаштування в Києві музею надійшли 13 проектів, кожен зі своїм девізом:
1. "Волков бояться, в лес не ходить". 2.Quad potui feci faciant meliora potentes. 3. "Нестор". 4. "Авось". 5. Білий тртрикутник у чорному колі. 6. "К сроку". 7. "С Севера на Юг". 8. Без назви – з малюнком мальтійського хреста. 9. "Аскольду и Диру". 10. "Киевлянам". 11. "Топор и лопата". 12. "Родное искусство". 13. Без назви – підписаний Д. Юзефовичем із м. Юр'єва.
Комісія вибрала 3 найкращі проекти, але жоден із них не був ідеальним рішенням для музею.
Спочатку до подальшої роботи запросили петербурзького архітектора Олександра Померанцева, чий проект отримав ІІ місце. Але його фасад видавався надто складним, план музею також не задовольняв організаторів конкурсу.
Тоді члени комісії провели ІІ етап конкурсу. Вони запросили 6 вибраних архітекторів, і серед них виграв проект "К сроку" московського архітектора Петра Бойцова.
Проте ескізні проекти будівництва музею на основі проекта Бойцова робив Владислав Городецький.
За рік – з 1898 до 1899 року – завершили першу чергу будівництва під постійним наглядом Богдана Ханенка, "який все літо, не жаліючи сил і здоров'я, керував побудовою музею від дня його закладки і довів до такого блискучого закінчення" (М. Мусіна-Пушкіна).
5 серпня 1899 року в п'яти залах ще недобудованого Київського художньо-промислового і наукового музею відкрилася археологічна виставка, присвячена ХІ археологічному з'їзду, що проходив у Києві.
Цей день вважається днем заснування Міського музею старожитностей і мистецтв.
У серпні того ж року відкрили виставку шевченкіани (250 предметів) із приватної колекції Василя Тарновського.
А офіційно музей відкрили 30 грудня 1904 року.
Перший директор музею Микола Біляшівський, який працював на цій посаді в 1902-1923 роках, писав у 1918 році:
"… з самого початку, не зважаючи на назви, які приймав музей, керувала одна думка, одна ідея: зв'язати музей з краєм, надати йому національні риси".
Національний художній музей України – це 11-те ім'я Музею з левами.
За зміною офіційних назв можна простежити історію культурних та ідеологічних доктрин ХХ століття: Київський художньо-промисловий та науковий музей імені імператора Миколи Олександровича, 1-й Державний музей, Всеукраїнський історичний музей ім. Т. Г. Шевченка, Державний український музей.
Після кількох переформатувань музей можна вважати "материнським" для кількох провідних київських музеїв.
5 серпня 2019 року NAMU святкує 120 років.
120 років цей музей уможливлює діалог про спільне майбутнє – через осмислення минулого засобами мистецтва.
Матеріали для публікації надані Національним художнім музеєм України
