"Ми б’ємо в Великий дзвін…". До Дня пам’яті жертв Голодоморів
24 листопада 2014
Ці слова прозвучали 29 жовтня 1933 року.
Голова Празького громадського комітету рятунку України, визначний український соціолог, публіцист і політичний діяч Ольгерд Бочковський на протестаційних зборах з болем і надією бив на сполох:
"В кайданах страшної неволі Україна мовчить. Але не сміємо мовчать ми, що на волі… Лише еміграція – в Європі та за океаном – може вільно висловити свій засуд… Ми, немов той символічний дзвін, що є тільки mortuos plango, але й передовсім vivos vocota fulgura flango!
Так, ми кличемо всіх живих до боротьби! Ми б`ємо в великий дзвін на алярм перед усім культурним світом! Ми протестуємо й тавруємо перед ним нечувані злочини большевицької диктатури, заподіяні на- шому народові! Ми апелюємо до сумління Європи!".
Важливі документи, які відображають реакцію української еміграції на інформацію про голод в Україні, зосереджені в фондах ЦДАВО України. Зокрема, в тій компактній джерельній збірці, що в сучасній історіографії носить назву "Празькі архіви" та фонді 5235 "Уряд УНР в екзилі".
Серед представлених документів є листування та статті, огляди преси та інформаційні повідомлення та листівки, документи комітетів допомоги, промови та звернення.
Листівка "Поможіть голодуючим Росії та Вкраїни", Прага. Б/д
ЦДАВО України, ф. 4465, оп. 1, спр. 359, арк. 1
Огляд радянської преси та звернення голови Жіночої Національної Української ради Софії Русової до всіх організацій Червоного Хреста, жіночих товариств про надання негайної допомоги голодуючим в Україні. Не раніше серпня 1932 р.
ЦДАВО України, ф. 3801, оп.1, спр. 755, арк. 268-269 зв.
З листа В. К. Винниченка до Ю. П. Тищенка (Сірого) про критику його твору "Щастя" та події в Україні 27 вересня 1933 р.
Дорогий Юрію Пилиповичу,
Ви задаєте мені цілий ряд питань, які показують, що Ви не прочитали ще «Щастя», а надто розділу «Національне питання». Коли б Ви прочитали, Ви б, мабуть, не ставили мені цих питань, (згожуючись чи ні з моїм розв’язанням їх у книзі). Сумніваючись, чи Ви прочитаєте «Щастя», я коротенько відповім Вам на деякі, важніші, з Ваших запитів. Вас, очевидно, дуже зачепила моя порада підтримувати радвладу й компартію. Через що, мовляв?! Я гадаю, Юрію Пилиповичу, що коли Ви з такою ж увагою ставились до соціяльних проблем60, як до національних, то Ви б не з такою легкістю задавали б мені це питання. Я через те радив і радитиму так, що, на мою думку, ця влада має на меті своєї діяльності – знищення клясового поділу людства, експлуатації людини людиною, економічно-соціяльне визволення людей, себто, збудування соціялістичного суспільства. Коли вона, ця влада, досягне цього, коли збудує цю базу людського щастя, то всі інші питання водночас розв’яжуться повно і остаточно (в тому числі й національне). Ні одна влада, ні один лад не можуть і не зможуть так повно і так вичерпливо розв’язати всі наші кривди як соціяльні, так і національні, як лад соціялістичний. В це я глибоко, непохитно, всією душою вірю. І тому, коли є хоч яка надія на збудування цього ладу, то я вважаю, що всякий щирий, послідовний прихильник соціялізму повинен всіма силами й засобами домагатися такого ладу, і підтримувати ту владу, яка цього добивається. В процесі боротьби, будівлі, переустрою за всяким сміттям, розгордіяшом, труднощами, муками винних і невинних не видко грандіозности того завдання, яке вирішується СРСР, а в тому числі й Україною. Зблизька ви- дно ті страшні жертви, які випали на Україну – і це викликає в українців, не тільки ворогів компартії, але часом і членів її, підозріння, що компартія навмисно винищує українську націю. Одні з українців, принципіяльні вороги соціялізму й його сучасного будування, користуються моментом і свідомо розносять цю нісенітницю, а простіші люди добросередечно вірять у неї. Розуміється, ніякого такого дикого й абсолютно неможливого, а головне, шкідливого, самогубного для самої компартії завдання в неї ніколи не було й немає. Тяжкі жертви, що с[…]ли тепер на Україну, є наслідок збігу обставин, з одного боку; з другого, тої самої обставини, яка за всю нашу історію стягала на нас ворогів і визискувачів, себто багатства нашого краю; з третього (нема що) русифікаторські намагання великодержавницької течії. Комплекс різних причин утворив це становище, а не одна, як Ви та й інші гадають (або принаймні говорять). Ви не вірите в те, що кажуть оті «інші», що загинуло вже десятки мільйонів українців. І добре робите. А я, крім того, Юрію Пилиповичу, не вірю в те, що сучасне керівництво компартії має на меті знищи- ти національні досягнення українців. […] Щодо «Щастя», то я бачу, Юрію Пилиповичу, що мої заходи біля Вас не дадуть позитивних наслідків. Навряд чи Ви знайдете видавця на цю книгу. Й хто її читатиме тут? Коли Ви ніяк не спроможетесь прочитати, то чого інші еміґранти, не лівіші за Вас, будуть читати її? А тому, Юрію Пилиповичу, вишліть мені рукопис, і давайте залишимо всю цю справу. Бажаю Вам всього доброго. В. Винниченко
ЦДАВО України, ф. 3803, оп. 1, спр. 46, арк. 229-232 зв.
Листівка "Голод в Україні. Пам’ятаймо за Україну". Б/д.
ЦДАВО України, ф. 3833, оп. 3, спр 1, арк. 56
Звернення голови Громадського Комітету рятунку України в Чехословаччині О. І. Бочковського до міністра Норвегії Мовінкеля з подякою за піднесення справи щодо допомоги голодуючому населенню України. 23 жовтня 1933 р.
ЦДАВО України, ф. 4008, оп. 1, спр. 1, арк. 17-17 зв.
Звернення до Президента США Франкліна Рузвельта Громадського комітету рятунку України в Чехословаччині про допомогу українському народу. 30 жовтня 1933 р.
ЦДАВО України, ф. 4008, оп. 1, спр. 1, арк. 15-15 зв.
Запрошення на збори Тимчасового комітету допомоги голодуючим в Україні. 14 липня 1933 р.
ЦДАВО України, ф. 3801, оп. 1, спр. 755, арк. 133.
З листа Ю.П. Тищенка (Сірого) до В.К. Винниченка про злочинну діяльність радянської влади в Україні. 9 вересня 1933 р. ЦДАВО України, ф. 3803, оп. 1, спр. 46, арк. 224
Листівка "Голод в Україні. Помстимо за Україну". Б/д.
ЦДАВО України, ф. 3833, оп. 3, спр 1, арк. 57
З листа Всеволода Петріва до генерала М.В. Омеляновича-Павленка про проведення Соціалістичною лігою акції допомоги голодуючим в Україні. 20 серпня 1933 р.
ЦДАВО України, ф. 3947, оп. 2, спр. 21, арк. 242, 247
Повідомлення з бюлетеня "Ukrainian bureau" про поїздку Геретса Джовнса секретаря Ллойда Джорджа до Радянського Союзу. 8 квітня 1933 р.
ЦДАВО України, ф. 4465, оп. 1, спр. 106, арк. 44
Листівка присвячена темі голоду в Україні. Худ. В. Масютин. На звороті звернення Комітету допомоги голодуючим в Україні: "Не відкладай допомоги на завтра, щоб вона не прийшла запізно!". Листівка надіслана проф. Л. Білецькому від Б. Гомзина. 30 січня 1934 р.
ЦДАВО України, ф. 3876, оп. 1, спр. 46, арк. 71.
Стаття О. Питляра "Відгомін голоду 1932-33 років за кордоном", опублікована в "Бюлетені Об’єднання прихильників Державного Центру УНР в Америці". 1982 р.
ЦДАВО України, ф. 5235, оп.1, спр.1089, арк. 24 зв.
![З листа В. К. Винниченка до Ю. П. Тищенка (Сірого) про критику його твору "Щастя" та події в Україні 27 вересня 1933 р. Дорогий Юрію Пилиповичу, Ви задаєте мені цілий ряд питань, які показують, що Ви не прочитали ще «Щастя», а надто розділу «Національне питання». Коли б Ви прочитали, Ви б, мабуть, не ставили мені цих питань, (згожуючись чи ні з моїм розв’язанням їх у книзі). Сумніваючись, чи Ви прочитаєте «Щастя», я коротенько відповім Вам на деякі, важніші, з Ваших запитів. Вас, очевидно, дуже зачепила моя порада підтримувати радвладу й компартію. Через що, мовляв?! Я гадаю, Юрію Пилиповичу, що коли Ви з такою ж увагою ставились до соціяльних проблем60, як до національних, то Ви б не з такою легкістю задавали б мені це питання. Я через те радив і радитиму так, що, на мою думку, ця влада має на меті своєї діяльності – знищення клясового поділу людства, експлуатації людини людиною, економічно-соціяльне визволення людей, себто, збудування соціялістичного суспільства. Коли вона, ця влада, досягне цього, коли збудує цю базу людського щастя, то всі інші питання водночас розв’яжуться повно і остаточно (в тому числі й національне). Ні одна влада, ні один лад не можуть і не зможуть так повно і так вичерпливо розв’язати всі наші кривди як соціяльні, так і національні, як лад соціялістичний. В це я глибоко, непохитно, всією душою вірю. І тому, коли є хоч яка надія на збудування цього ладу, то я вважаю, що всякий щирий, послідовний прихильник соціялізму повинен всіма силами й засобами домагатися такого ладу, і підтримувати ту владу, яка цього добивається. В процесі боротьби, будівлі, переустрою за всяким сміттям, розгордіяшом, труднощами, муками винних і невинних не видко грандіозности того завдання, яке вирішується СРСР, а в тому числі й Україною. Зблизька ви- дно ті страшні жертви, які випали на Україну – і це викликає в українців, не тільки ворогів компартії, але часом і членів її, підозріння, що компартія навмисно винищує українську націю. Одні з українців, принципіяльні вороги соціялізму й його сучасного будування, користуються моментом і свідомо розносять цю нісенітницю, а простіші люди добросередечно вірять у неї. Розуміється, ніякого такого дикого й абсолютно неможливого, а головне, шкідливого, самогубного для самої компартії завдання в неї ніколи не було й немає. Тяжкі жертви, що с[…]ли тепер на Україну, є наслідок збігу обставин, з одного боку; з другого, тої самої обставини, яка за всю нашу історію стягала на нас ворогів і визискувачів, себто багатства нашого краю; з третього (нема що) русифікаторські намагання великодержавницької течії. Комплекс різних причин утворив це становище, а не одна, як Ви та й інші гадають (або принаймні говорять). Ви не вірите в те, що кажуть оті «інші», що загинуло вже десятки мільйонів українців. І добре робите. А я, крім того, Юрію Пилиповичу, не вірю в те, що сучасне керівництво компартії має на меті знищи- ти національні досягнення українців. […] Щодо «Щастя», то я бачу, Юрію Пилиповичу, що мої заходи біля Вас не дадуть позитивних наслідків. Навряд чи Ви знайдете видавця на цю книгу. Й хто її читатиме тут? Коли Ви ніяк не спроможетесь прочитати, то чого інші еміґранти, не лівіші за Вас, будуть читати її? А тому, Юрію Пилиповичу, вишліть мені рукопис, і давайте залишимо всю цю справу. Бажаю Вам всього доброго. В. Винниченко ЦДАВО України, ф. 3803, оп. 1, спр. 46, арк. 229-232 зв.](/images/doc/d/6/d6ed92f-2.jpg){kind=link}
