На дошці, яка увічнює пам'ять українців (самого слова "українці" у тексті немає) були вміщені імена мешканців, напис, що вони трагічно загинули, а також дати народження і смерті. Жодним словом не було згадано, що їх убила Армія Крайова...

Навіть у розпал сталінських репресій, не кажучи вже про кінець 1920-х, люди передплачували іноземні та білоемігрантські газети, слухали зарубіжне радіо, виїжджали в турпоїздки за кордон... Академік Вернадський, правда, невчасно отримував New York Times, але харківські геї могли відпроситись в еміграцію в Німеччину... (рос.)