2001: 11 вересня - записи атак на обидві вежі ВТЦ і Пентагон

Нью-Йоркська телевізійна група знімала сюжет про роботу комунальних служб міста, коли раптом оператора привабив звук двигуна реактивного лайнера, який рухався повільно і низько. Це був перший із "боїнгів", які стали ракетами в руках терористів.

Загалом внаслідок терактів загинуло біля 3 тисяч людей з 59 країн, у тому числі українець Олег Венгерчук. Через цунамі та інші природні катастрофи гине значно більше, але 11 вересня 2001 року шокувало тим, що може наробити людина, перетворивши пасажирський лайнер на зброю масового знищення.

Розмах трагедії передає така деталь: біля 292 людей загинуло на вулицях довкола веж-близнюків, убиті палаючими уламками або тілами тих, хто вистрибнув із вікон Світового торгівельного центру.

Досі світ бачив подібне хіба що в бойовиках, знятих на іншому кінці американського континенту - в Каліфорнії. В голлівудських блокбастерах завжди знаходився хтось, хто запобігав найстрашнішому. У 2001-му такого героя не знайшлося.

Як американські журнали реагували на теракти 11 вересня. ФОТО обкладинок

11.09.2001 - це початок не тільки нового тисячоліття, але й нової американської війни. США досі витрачають гігантські суми на ведення кампанії в Афганістані та Іраку і чим це обернеться для їхньої економіки, невідомо.

На цьому відео - три "успішні" самогубчі місії. Дві вежі СТЦ і Пентагон. Зате тут немає вибуху четвертого літака - рейсу 93 компанії "Юнайтед", який мав атакувати урядові споруди у Вашингтоні, Білий Дім або Капітолій. Його пасажири, дізнавшись про теракти у Нью-Йорку, самі напали на зачинених у кабіні пілотів терористів. Літак розбився у полі в штаті Пенсильванія.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.