Спецпроект

1988: радянський фрегат атакує американський крейсер під Ялтою

На цьому унікальному відео, знятому одним із пушкарів американського крейсера "Йорктаун", - подія, яка отримала назву "останній інцидент Холодної війни". Сутичка між бойовими кораблями двох супер-держав у спірних територіальних водах Чорного моря.

12 лютого 1988 року ракетний крейсер ВМФ США "Йорктаун" із есмінцем "Керон" зайшли у води Чорного моря, які СРСР в односторонньому порядку проголосив своїми територіальними. Ішлося про 12-мильну зону біля узбережжя Криму, між Ялтою і Форосом.

Американці виконували вправу з "мирного проходу" (юридичний термін з морського права), а кораблі Чорноморського Флоту СРСР виконували дозвіл самого генсека Михайла Горбачова (до речі, його дача у Форосі якраз тоді будувалася), який дозволив впливати на подібні ситуації "активними засобами - аж до навалу".

Навал - це не таран і не зіткнення, а торкання корпусів кораблів один об одного.

На попередження з радянського сторожовика "Беззавітний" крейсер не реагував або стверджував, що нічого не порушує - оскільки американці вважали, що це міжнародна територія (причиною була різниця у визначенні територіальних вод, про яку можна прочитати тут).

З санкції командуючого Чорноморським Флотом Михайла Хронопуло "Беззавітний" здійснив навал на "Йорктаун", а сторожовик СКР-6 - на "Керон". Перший же доторк "Беззавітного" пошкодив леєри лівого борту крейсера та зім'яв пускову установку крилатих бойових ракет "Гарпун".

Саме цей найнебезпечніший момент "битви під Ялтою" і знятий на цьому відео. Після розпаду СРСР конфлікт стали називати "останнім інцидентом Холодної війни". 

Під час навалу "Беззавітний" і СКР-6 зазнали пошкоджень. СКР-6 порізали на брухт ще за Червонозоряного Чорноморського флоту - у 1990 році. "Беззавітний" більше не виконував операцій - улітку 1997 року під час розподілу ЧФ він дістався Україні так до кінця й не відремонтованим, отримавши нову назву "Дніпропетровськ".

У 2002 році фрегат "Дніпропетровськ" вивели зі складу бойових кораблів ВМС України, а весною 2005-го його корпус затопили в Чорному морі.

Єдиний фрегат нинішнього українського флоту - "Гетьман Сагайдачний", збудований у 1992 році.

Крейсер "Йорктаун" після того успішно виконував бойові і не тільки місії у Середземномор'ї, Адріатиці і Карибському басейні, а в 1992 році став першим кораблем НАТО, який зайшов у до того закритий військовий порт Сєвєроморськ (база Північного флоту РФ).

"Йорктаун" списали на брухт у грудні 2004-го.

Дивіться також інші матеріали за темою "Холодна війна":

1964: Кандидат у президенти США лякає виборців комуністами. ВІДЕО

Як СРСР збив пасажирський "Боїнг", а пілот посадив літак на лід. ФОТО

1983: Рейган називає Радянський Союз "імперією зла". ВІДЕО

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.