3 березня 1918

1918: армія України (до Дня Збройних сил)

Підбірка кінохроніки 1918 року. Парадна зйомка - політики й генерали. Але можна побачити і звичайних солдатів та офіцерів. Частина з них пройде зиму 1919-20 рр і отримає "Залізні Хрести". Вітаємо курсантів, бійців і командирів зі святом!

Сьогодні - день Збройних сил України. Він не приурочений до переможної битви або хоча б легенди про неї, просто цього дня у 1991 році Верховна Рада прийняла закон "Про Збройні сили України".

Цього ж дня, 6 грудня 1919 армія УНР розпочала Перший Зимовий похід - успішний партизанський рейд тилами ворожих військ. Затиснуті між червоними, поляками і білогвардійцями, наші бійці не здалися в полон і зберегли армію.

Бої за Коростень у січні 1919-го. Спогади офіцера Армії УНР

Перший Зимовий похід "патріотичні сили" згадують не так часто, як Другий, який завершився невдачею - бо звикли прославляти героїчні поразки, ніж перемоги.

"Історична Правда" пропонує підбірку кінохроніки за участю бійців українських підрозділів 1918 року. 

"Промайнуть відомі і не дуже кадри з дефіляди Синьожупанників (3 березня 1918 р.), - пише юзер UkrainianHistVideo, який опублікував цю хроніку, - з параду Лубенського сердюцького кінно-козачого полку (вересень 1918 р.) та Січових стрільців армії УНР (18 грудня 1918 р.)". 

Солдат Армії УНР. Одяг і зброя (ФОТО)

Це - парадне відео. Політики й генерали. Але можна побачити і звичайних солдатів та офіцерів. Частина з них пройде зиму 1919-20 рр і отримає "Залізні Хрести".

Сучасних солдатів і офіцерів вітаємо з їхнім святом.

Дивіться також усі матеріали ІП за темою "Армія"

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.