Спецпроект

1917: англо-німецька різанина в болотах біля Іпру

Битва при Пашендале стала символом солдатських страждань Першої світової війни. Залиті липким багном окопи, отруйні гази і багнетні атаки заради ще кількасот метрів багна - нікому не потрібна війна на виснаження.

Цього дня де-факто завершился Перша світова, одним із символом якої стала окопна війна у бельгійських болотах. Канадський режисер Пол Ґросс зняв повнометражний фільм про своїх земляків, які воювали у битві при Пашендале - села біля містечка Іпр.

Безкінечний обстріл зруйнував меліораційні канали цієї місцини, і вона перетворилася на суцільне болото, у якому тонули люди.

Аерофотозйомку Пашендале до і після битви дивіться у розділі "Блогосфера"

Ґросс присвятив фільм своєму дідові, який на смертному одрі просив пробачення у вбитого ним штиком в обличчя під Пашендале молодого німця. Канадський уряд інвестував у фільм понад $5 млн - і з загальним бюджетом біля $15 млн стрічка "Пашендале" стала найдорожчою в історії Канади.

Режисер запевняє, що в батальних сценах, в яких знімалися канадські солдати, котрі повернулися з Афганістану, події відтворені з усією можливою старанністю.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.