Посольство Китаю з нагоди Року Тигра запрошує на онлайн-виставку про Теракотову армію

Посольство Китаю в Україні з нагоди Нового року за китайським календарем запрошує українців відвідати яскраву онлайн-виставку «Цінь – минуле та сьогодення Теракотової армії».

Як повідомили Укрінформу у пресслужбі посольства, виставка поєднує у собі традиції китайського Нового року, звичаї народів України та китайської провінції Шеньсі, а також багато інших культурних елементів.

 

"Щоб у період Свята весни – Нового Року за китайським календарем – створити для українських друзів радісну новорічну атмосферу, Посольство КНР в Україні та Департамент культури та туризму провінції Шеньсі, за підтримки Державного агентства розвитку туризму України, проведуть онлайн-виставку сучасного мистецтва "Цінь – минуле та сьогодення Теракотової армії".

Запрошуємо вас відвідати віртуальний яскравий світ Теракотових воїнів та відкрити для себе дивовижну культуру Китаю без обмежень у часі та просторі", - йдеться у повідомленні.

Китайські дипломати пояснили, що народ династії Цінь у третьому столітті до Р.Х. створив скарб історії та культури світового рівня – теракотові статуї воїнів та бойових коней у гробницях імператора Цінь Ши Хуан ді, які справили на світ колосальне враження та вплив.

Виставка охоплює історію виявлення та створення Теракотової армії та представляє її художню унікальність за допомогою сучасних інноваційних технологій. Тематично її поділено на 7 частин: "Спіраль історії", "Від минулого до сьогодення", "Мистецтво давнини", "Майстерність культур Китаю та Заходу", "Візит у Шеньсі", "Створювати нове, повертаючись до старого" та "Дивовижний ритм".


Виставку, яка проходитиме з 1 лютого до квітня 2022 року, можна відвідати за посиланням.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.