АНОНС: семінар для гідів "Історичні фейки як інструмент маніпуляцій"

Північне Причорномор’я і Південь України досі страждає від відлуння міфологізованої історії про цивілізаційну роль для цих «пустих земель» російської імператриці Катерини ІІ у XVIII столітті; власне на цьому ґрунтується ідея «Новоросії».

Північне Причорномор'я і Південь України досі страждає від відлуння міфологізованої історії про цивілізаційну роль для цих "пустих земель" російської імператриці Катерини ІІ у XVIII столітті; власне на цьому ґрунтується ідея "Новоросії".

 

На жаль, саме так про історію Півдня України досі розповідають і гіди, і навіть шкільні підручники. Проте сучасна українська археологія дає реальні докази того, що розвинений центр цивілізації був на цих землях ще у 14-15 століттях, і він був пов'язаний з культурою та історією трьох народів – українського козацтва, Великого князівства Литовського часів князя Вітовта і кримськотатарського.

Під час заходу відбудеться презентація сайту "Найбільш небезпечні фейки про Південь: як протидіяти маніпуляціям і чому це важливо".

Спікери:

Наталя Бімбірайте, голова правління Культурного центру Україна-Литва, керівниця проєкту.

Світлана Біляєва, д.і.н., професорка, начальниця Південної середньовічної експедиції Інституту археології НАН України

Наталя Шальнова, екскурсовод (Херсон)

Олена Афанасьєва, голова Центру культурного розвитку Тотем", кураторка проєктів у сфері культури та мистецтва

Ліза Євсеєва, керівник наукових досліджень ГО "Новокаховське товариство охорони культурної спадщини", архітектор

Модератор: Дементій Білий, історик, Голова Херсонської обласної організації Комітету виборців України.

Семінар пройде на платформі Zoom. Після реєстрації Вам буде надіслано лінк на подію. Реєстрація: https://forms.gle/5aLYQdxwcsfgvLGy8

Участь безкоштовна.

Семінар проходить в рамках грантової програми проєкту "Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність", який виконується IREX (Рада наукових досліджень та обмінів) за підтримки Посольств Великої Британії та США. Зміст матеріалів не обов'язково відображає думку та не є офіційною позицією IREX, а також Урядів Великої Британії та США. Дані матеріали дозволяється використовувати із навчальною метою та за умови, якщо це здійснюється безоплатно для кінцевого споживача. Обов'язковим є посилання на IREX та проєкт "Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.