У Києві експонують валізу Леонтовича, в якій він приніс «Щедрика»

Ймовірно, саме в цій валізі він і приніс «Щедрика», який згодом, після блискучої обробки композитора, став улюбленою різдвяною мелодією світу.

12 і 13 січня – останні дні показу унікального експоната, представленого в Києві вперше. Це дорожня валіза Миколи Леонтовича, яку можна побачити на виставці "Маестро Різдва" в Національному музеї історії України.

 Дорожня валіза Миколи Леонтовича. Початок ХХ століття.З колекції Тульчинського краєзнавчого музею.

Фото: НМІУ

Такі валізки, або ж конторки, були дуже популярні на початку ХХ століття. Композитор брав її з собою, подорожуючи Східним Поділлям і записуючи фольклор. Старожили с. Білоусівка Тульчинського району згадують, що М. Леонтович носив валізу в мішку за спиною.

Валентина Кузик, мистецтвознавиця та дослідниця творчості композитора, розповідає, що М. Леонтович мав феноменальний слух і більшість фольклорних мелодій запам’ятовував. А от слова йому треба було записувати. Як і більшість музикантів, композитор мав на слова не дуже добру памʼять.

"Дударик", "Пряля", "Козака несуть", знаменитий "Щедрик" та багато інших – Леонтович зробив понад 150 хорових обробок українських народних пісень, поєднавши традиції українського багатоголосся та професійну техніку поліфонії.

За життя він був провінційним учителем, диригентом переважно учнівських і студентських хорів, скромним композитором, який не шукав гучної слави.

Слава наздогнала М. Леонтовича (чи радше його твір "Щедрик") вже після смерті композитора, коли англомовна версія твору, відома як "Carol of the Bells", підкорила серця мільйонів. На жаль, досі у світі, та й в Україні мало знають про автора знаменитої мелодії.

Виставка "Маестро Різдва" запрошує зануритися в атмосферу творчості визначного українського композитора та дізнатися більше про його життєвий шлях. Відчути тонку душу маестро допоможуть автентичні експонати виставки, поєднані з витонченими витинанками роботи майстрині Дарини Альошкіної за мотивами творів М. Леонтовича.

Час: 12 січня, субота, 13.00 – відбудеться екскурсія виставкою. Про долю композитора розповідатиме куратор виставки "Маестро Різдва" –кандидат історичних наук, завідувач відділу рекламно-виставкової роботи Національного музею історії України Оксана Тараненко.

Останній день роботи виставки – 14 січня.

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.