Меджліс таки проведе офіційні заходи з находи Дня депортації

Масові жалобні заходи, приурочені до 69-річчя від дня депортації кримських татар радянською владою, буде проводити Меджліс кримськотатарського народу.

Про це повідомляє QHA з посиланням на першого заступника голови Меджлісу Рефата Чубарова.

На засіданні оргкомітету Ради міністрів Криму з підготовки до цих заходів було прийнято рішення вважати організаторами вшанування тих, хто подав заявку на проведення заходу.

І хоча голова кримського уряду (очолює оргкомітет) Анатолій Могильов уникав фрази "Меджліс кримськотатарського народу", по суті, заплановані жалобні заходи 17 і 18 травня в центрі Сімферополя (Акмесджита), буде проводити саме Меджліс.

Крім того, оргкомітет не підтримав ініціативу голови Ради представників кримськотатарського народу при президентові України Лентуна Безазієва, який пропонував визнати 18 травня державним траурним днем за жертвами всіх народів, що зазнали депортації.

"Інші народи депортували в інші дні, і ми будемо їх ушановувати, - зазначив Рефат Чубаров. - Але 18 травня був депортований саме кримськотатарський народ".

Розроблено заходи щодо проведення траурних заходів, які в цьому році планується провести у всіх містах і районах автономії. На ці цілі з кримського бюджету збираються виділити 50 тисяч грн. Також планується залучити кошти з держбюджету.

В регіоні пройдуть тематичні виставки, вечори-реквієми, траурні мітинги. Напередодні 18 травня відбудеться молодіжна акція "Запали вогонь у своєму серці".

Як відомо, у лютому цього року Чубаров повідомляв, що кримська влада намагається усунути Меджліс від організації меморіальних заходів, приурочених до 69-ї річниці депортації кримських татар.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.