У Черкасах опозиція не дала перейменувати Енгельса на Чорновола

Депутати Черкаської міської ради не підтримали рішення про перейменування вулиці Енгельса на Чорновола. Це рішення двічі виносилось на голосування - і обидва рази було провалено.

Про це повідомляє "Провінція".

У поіменному режимі підтримали перейменування вулиці 28 депутатів, в той час як для результативного голосування потрібен 31 голос (у міській раді 60 депутатів).

Зберегти назву радянських часів вдалося завдяки депутатам від “Батьківщини”, УДАРу та “Фронту змін”. Якби всі опозиційні депутати висловились позитивно відносно ідеї перейменування – вулиця Енегельса вже зникла б з мапи Черкас.

Не голосували “ЗА” зміну  назви такі депутати-опозиціонери (тобто вони виступили за збереження вулиці Енгельса, повідомляє "Героїка"):

Батьківщина:
Булатецький Максим Миколайович
Добровольський Микола Михайлович
Слуцька Валентина Петрівна
Шабанов Володимир Іванович

УДАР Віталія Кличка:
Кудактін Сергій Вікторович
Єзерський Костянтин Валерійович

"Фронт змін":
Вишиваний Валерій Миколайович
Коверський Анатолій Миколайович
Бондар Юрій Володимирович
Ковальчук Андрій Анатолійович
Лебедцов Борис Борисович

На початку грудня виконавчий комітет Черкаської міської ради ухвалив рішення перейменувати вул. Енгельса на вулицю В’ячеслава Чорновола. Наступним кроком мала бути підтримка цього рішення на сесії міської ради.

Як відомо, в червні 2012 року Уманська міськрада відмовилася перейменувати площу Леніна на площу генерала армії УНР Ольшевського (уродженця Умані). У грудні цього ж року депутати Сухинської сільради Корсунь-Шевченківського району побоялися відкрити у своєму селі пам'ятник воїнам Армії УНР.

При цьому в Жашківському районі відкрили пам'ятник воїнам УНР, і назвали вулицю на честь генерала армії УНР Базильського (уродженця Черкащини).

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.