Сковорода замість Пушкіна. У Харкові пропонують перейменувати 65 топонімів

Міський голова Харкова Ігор Терехов пропонує перейменувати одну з цетральних вулиць міста, названу на честь російського поета Алєксандра Пушкіна, натомість назвавши її іменем українського філософа Григорія Сковороди.

Про це повідомляє Харківська міська рада.

Ввечері 24 січня міський голова Ігор Терехов повідомив, що після останніх обстрілів центра Харкова вирішив перейменувати Пушкінську.

"До вчорашнього дня я не поспішав із рішенням змінити назву вулиці Пушкінської. Я, як і багато харків'ян, завжди відчував, що Пушкін — це не про сучасну Росію, не про ту реальність, яку путінський режим намагається насаджувати, використовуючи велич історичних постатей для своєї вигоди. Але після того, як ворог завдав жахливих ударів по нашому місту, забрав життя невинних і перетворив будинки на руїни, ми бачимо реальну ціну таких рішень", — написав він у своєму телеграм-каналі.

Ігор Терехов запропонував перейменувати вулицю Пушкінську на вулицю Григорія Сковороди.

"Я пропоную дати вулиці ім'я нашого великого земляка — Григорія Сковороди. Людини, чия філософія життя та свободи була в корені протилежною імперським амбіціям. Він учив нас цінувати життя та свободу кожної людини, і ці принципи є найкращою відповіддю на виклики, з якими ми зараз стикаємося", — пояснив мер Харкова.

З 24 до 26 січня триває громадське обговорення у формі електронного опитування.

Серед пропозицій:

  • вулицю Пушкінська замінити на Григорія Сковороди;
  • вулицю Короленка — на Миколаївську;
  • вулицю Ромена Роллана — на Леся Курбаса;
  • вулицю Омську — на Бахмутську;
  • вулицю Хабарова — на Хладопромівську;
  • майдан Першого Травня — на майдан Іподрому.

Детальніше ознайомитися з усіма пропозиціями та долучитися до обговорення можна за посиланням.

 

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.