У Києві стартував проєкт "Стріткод: історія на кожному кроці"

Проєкт Стріткод: історія на кожному кроці розповідає про видатних людей минувщини і сьогодення, на чию честь названі наші вулиці, прямо з просторів цих самих вулиць.

Про це повідомив Український інститут національної пам'яті.

Перші 38 табличок вже з'явилися на вулицях Києва. А саме: на честь історика і державника Михайла Грушевського, поета і дисидента Василя Стуса, видатного актора Івана Миколайчука, генерала Армії УНР Олексія Алмазова, полковника Петра Болбочана та ін.

А також на вулицях, у назвах яких вшанована пам'ять про наших сучасників, що загинули під час російської агресії. На честь: активіста та воїна Романа Ратушного, молодої математикині Юлії Здановської, військкора Олександра Махова, актора Павла Лі.

Команда проєкту збирає цікаву інформацію, яку верифікують історики, і маркують вулиці авторськими табличками (стріткодами), з яких можна перейти на сайт за QR-кодом, щоб дізнатися більше про постать з назви вулиці.

"Якщо і зберігати історію – то на кожному кроці. Щодня ми ходимо вулицями, які промовляють до нас іменами у своїх назвах. Деякі з них - більш підсвічені, але більшість поки що маловідомі. Це імена людей, які любили Україну, жили нею, впливали на хід історії, помилялися, еволюціонували у поглядах. Саме завдяки ним, їхнім діям, а не якимось абстрактним "договорам, боротьбі чи просвітництву" ми з вами живемо зараз у Вільній і Незалежній. За усім стояли люди", - переконані автори проєкту.

Окрім основної діяльності, команда ГО створила свій перший освітній проєкт – "Незламні назавжди. Герої в назвах вулиць". У рамках нього будуть підготовлені матеріали про 10 незламних українців різних історичних періодів, щоб продемонструвати тяглість історії та нашої стійкості.

На основі цих матеріалів буде створено презентацію для українських шкіл для проведення "Уроків Незламності". Щоб безкоштовно отримати цей матеріал – треба заповнити анкету.

Автори проєкту переконані, що історія України - це багато-багато історій окремих чудових людей, про яких треба розповідати: "Якщо і зберігати історію – то на кожному кроці. Щодня ми ходимо вулицями, які промовляють до нас іменами у своїх назвах. Деякі з них - більш підсвічені, але більшість поки що маловідомі. Це імена людей, які любили Україну, жили нею, впливали на хід історії, помилялися, еволюціонували у поглядах. Саме завдяки ним, їхнім діям, а не якимось абстрактним "договорам, боротьбі чи просвітництву" ми з вами живемо зараз у Вільній і Незалежній. За усім стояли люди".

Проєкт реалізовує ГО "Історична Платформа" Стріткод: історія на кожному кроці

Матеріал про сучасників ГО "Історична платформа" готує спільно з Меморіал героїв

Партнер: Український інститут національної пам'яті.

"Проєкт "Стріткод" в Києві реалізується за підтримки Департамента суспільних комунікацій КМДА в рамках програми "Громадський бюджет участі".

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.