Спецпроект

АНОНС: У Варшаві відкриється виставка сучасного українського мистецтва «Голодомор. Геноцид 32/33»

29 листопада у Галереї Nizio у Варшаві відкриється виставка сучасного українського мистецтва «Голодомор. Геноцид 32/33», присвячена 90-ій річниці Голодомору 1932–1933 років.

Про це інформує портал "Наш вибір".

"Ми привеземо з України живопис і скульптуру українських митців з різних регіонів України: Львів, Київ, Одеса, Маріуполь, Донецьк, Кременчук та інших. Це 24 твори, більшість з яких написані в часи повномасштабного російського вторгнення. Вони про колективну пам'ять, про непробачення, про травму і про морення голодом", – зазначила у коментарі для порталу "Наш вибір" артдиректорка Благодійного фонду Козицького Христина Береговська, яка займалася збором творів мистецтва для проєкту.

Виставка "Голодомор. Геноцид 32/33" буде присвячена 90-ій річниці Голодомору 1932–1933 років. Захід має на меті переосмислити одну із найбільших трагедій українського народу засобами образотворчого мистецтва, а також привернути увагу до неї польської та української громадськості.

Виставка відбуватиметься за сприяння Посольства України у Польщі, Благодійного фонду Козицького, а також Галереї й Фонду Nizio.

Де: Галерея Nizio у Варшаві (вулиця Інжинерська, 3 / Inżynierska 3). 

Коли: Експозиція триватиме з 29 листопада до 2 січня 2024 року.

Галерея відкрита з понеділка по п'ятницю о 09:00–17:30.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.