АНОНС: "Як відкритий доступ до архівів КҐБ в Україні може змінити "пострадянські студії"

Долучитися до онлайн дискусії про те як відкритий доступ до архівів КҐБ в Україні може повпливати на галузь так званих «пострадянських студій» на Заході можна 15 листопада.

Про це інформує Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту.

У рамках декомунізаційної реформи у 2015 році Україна пішла на радикальний крок: повністю відкрила архіви комуністичних спецслужб. Попри повномасштабну війну в Україні сьогодні, українські архівні установи продовжують оцифровувати документи, надавати користувачам послуги та надсилати архівні копії за запитом.

Наскільки доступ до найбільшого відкритого архіву КҐБ у світі може змінити західні славістичні студії, що залишаються традиційно росієцентричними? Як можна використати цей доступ для "деколонізації" галузі? Про це подискутують дослідники під час онлайн-зустрічі.

Спікери заходу:

Д-ка Наталя Ханенко-Фрізен – директорка Канадського інституту українських студій.

Д-р Андрій Когут – директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Д-р Тарас Пшеничний – заступник декана Історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка.

Д-ка Оксана Дудко – історикиня та кураторка, дослідниця в Університеті Торонто (Канада).

Модератор – Анна Олійник — керівниця проєкту з Українських студій у Фонді Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, дослідниця у Школі славістичних та східноєвропейських студій Університетського коледжу Лондона (UCL SSEES)

Захід реалізується за ініціативи Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту спільно з Фондом Фрідріха Науманна за свободу в Україні, Історичним факультетом Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Галузевим державним архівом Служби безпеки України, UA-UK Academic Diaspora Network, Центром політичних студій та аналітики "Ейдос".

Дата: 15 листопада 2023

Час: 19:00 (Київ)

Формат: Онлайн (Zoom)

Реєстрація на захід за посиланням.

 

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.