На війні загинув екснардеп Сергій Слабенко

4 серпня на війні з російськими окупантами загинув колишній народний депутат України, ексдепутат Волинської обласної ради Сергій Слабенко.

Про це повідомляє ТРК "Аверс".

Сергій Слабенко загинув під час боїв на Запорізькому напрямку. Тіло загиблого повернуть додому 7 серпня. У нього залишились дружина та двоє дітей.

Сергій Слабенко народився 28 серпня 1965 року в Луцьку. У червні 1982 року закінчив ЗОШ № 5, у липні 1983-го – Луцьке ТУ № 1. З серпня 1984 року по липень 1988 року навчався у Курганському вищому військово-політичному авіаційному училищі за спеціальністю "військово-політична авіація". Кваліфікація – "вчитель історії та суспільствознавства".

З вересня 1992-го по липень 1993 року – Міжнародний інститут ринкових відносин та підприємництва міста Києва. З листопада 1999 по липень 2002 року – МАУП (місто Київ). Спеціальність – правознавство, кваліфікація – юрист.

Травень 2002-го – травень 2006 року – народний депутат України, голова підкомітету з питань діяльності судів, судочинства та судово-правової реформи Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, Верховна Рада України 4-го скликання.

З травня 2006 року – депутат Волинської обласної ради 5-го скликання. У жовтні 2010 року обраний депутатом Волинської обласної ради за списком партії "Наша Україна". Був керівником фракції "Наша Україна" у Волиньраді, членом постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів. Був членом політичної партії "Наша Україна".

З 2015-го по 2020 рік – депутат Волинської облради від ВО "Батьківщина". Член постійної комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.