АНОНС: виставка малярства Володимира Жишковича «Дорогами Франка»

4 cерпня у Домі Франка відкриється виставка малярства Володимира Жишковича «Дорогами Франка».

Про це повідомив Дім Франка.

Тема експонованих малярських творів у виставкових залах Дому Франка під умовною назвою "Дорогами Франка" навіяна рефлексіями подорожей митця шляхами, які до певної міри збіглися із здійсненою у квітні 1904 року Іваном Франком і Михайлом Грушевським мандрівкою до Італії.

У листі до Агатангела Кримського, написаному одразу після повернення до Львова, письменник згадував про ту мандрівку: "Я отсе несподівано для себе самого по зборах Наукового товариства ім. Шевченка відбув з проф. Грушевським тринедільну подорож до Італії (бачили Венецію, Рим і Флоренцію, були пару днів і в Відні)".

Започатковувалась і завершувалась мандрівка у Львові – місті, яке стало рідним для Івана Франка. Львів є рідним містом і для Володимира Жишковича, тому не дивно, що, крім урбаністичних італійських краєвидів, на виставці домінують львівські мотиви: вулички та архітектура десятиліттями надихали, викликали різноманітні асоціативні візії, рефлексії, спонукали автора творчо переосмислювати бачене та переносити на полотно.

Володимир Жишкович - мистецтвознавець, художник, народився 1961 року у Львові. Кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри книжкової та станкової графіки Української академії друкарства, старший науковий співробітник відділу мистецтвознавства Інституту народознавства НАН України. Член Наукового товариство імені Шевченка, член Спілки критиків та істориків мистецтва, член Львівського товариства шанувальників мистецтв.

Виставка працюватиме з 4 серпня до 3 вересня 2023 р.

Запрошуємо на відкриття 4 серпня, о 15:00.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.