у Горішніх Плавнях демонтують комуністичні стели на в'їздах у місто

Міського голову Горішніх Плавнів зобов’язали демонтувати незаконні стели «Комсомольськ» до 10 вересня.

Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам'яті та обласній військовій адміністрації (ОВА).

Відповідне розпорядження №536 "Про демонтаж пам'ятних знаків (двох стел із назвою "Комсомольськ" при в'їздах у місто Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області)" підписав начальник Полтавської ОВА Дмитро Лунін.

Міський голова Горішніх Плавнів Биков мав демонтувати в'їзні знаки у формі монументальних стел "Комсомольськ" ще у 2016 році. Адже 19 травня 2016 року Верховна Рада перейменувала Комсомольськ у Горішні Плавні в межах виконання закону про декомунізацію.

"На стелах зазначено колишню, неіснуючу назву міста, що в період до набрання чинності декомунізаційного законодавства носило назву "Комсомольськ" і було назване на честь Всесоюзного Ленінського комуністичного союзу молоді (ВЛКСМ) або комсомолу - комуністичної молодіжної організації, підконтрольної КПРС", - зазначив представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Биков протягом семи років вдавався до саботажу декомунізаційного законодавства. Міськрада пропонувала залишити місту стару назву, зробивши її абревіатурою, мовляв на честь Колективу Молодих Соціально Мотивованих Людей - Справжніх Козаків. Однак у парламенті з таким перейменуванням не погодилися і за пропозицією УІНП присвоїли місту історичну козацьку назву Горішні Плавні. За словами Пустовгара, Биков оскаржував це рішення у Вищому адмінсуді, але безуспішно. Водночас знаки з старою назвою вирішив залишити.

Горішні Плавні – це давнє козацьке поселення на території Келебердянської сотні Полтавського козацького полку.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.