У Харкові перейменували низку вулиць на честь загиблих українських героїв

Харківська міська рада 13 червня перейменувала низку вулиць, пов’язаних із країною-агресором Росією і СРСР, на честь загиблих захисників України.

Про це  повідомив у Telegram міський голова Ігор Терехов.

Три вулиці та безіменний сквер у Харкові перейменували на честь загиблих захисників України:

  • вулиця Плеханівська — вулиця Георгія Тарасенка (лідер добровольчого формування Фрайкор);
  • вулиця Державінська — вулиця Дмитра Коцюбайла (командир батальйону Вовки Да Вінчі);
  • вулиця Броненосця Потьомкіна — вулиця Олега Громадського (комбат і нацгвардієць, полковник);
  • безіменний сквер на вулиці Конторській — сквер імені Владислави Черних (бойова медикиня підрозділу Хартія).

"Ці герої загинули за всіх нас. За свободу Харкова. За незалежність України. І вони гідні того, щоб бути увічненими в пам'яті людей назавжди", — написав Терехов.

Парк Горького тепер буде офіційно називатися Центральним парком культури і відпочинку — як заявив мер, "ця назва давно прижилася серед харків'ян".

Терехов уточнив, що харків'янам, які живуть на вулицях із новими назвами, не потрібно змінювати прописку і документи про право власності.

"Усі топонімічні рішення щодо перейменування вулиць і скверів ухвалені депутатами міської ради одноголосно. Подальша робота в цьому напрямку триває", — додав він.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.