АНОНС: Міжнародна конференція до 105-річчя проголошення Республіки Горців Північного Кавказу

27 травня у Києві відбудеться Міжнародна конференція до 105-річчя проголошення Республіки Горців Північного Кавказу.

Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

Організатори:

  • Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
  • Асамблея народів Кавказу

Дискусійні панелі

10:00 – 13:30 – Історичний та політичний феномен Республіки Горців Північного Кавказу

14:30 – 18:00 – Геополітичне значення Північного Кавказу в контексті російсько-української війни

Учасники:

  1. Мустафа Джемілєв, лідер кримськотатарського національного руху
  2. Ахмед Закаєв, прем'єр-міністр Чеченської Республіки Ічкерія
  3. Руслан Кутаєв, президент Асамблеї народів Кавказу
  4. Іяд Югар, голова Міжнародної Черкеської Ради (США)
  5. Ахмад Ахмедов, президент Всеукраїнського конгресу народів Дагестану
  6. Адель Башкаві, Черкеська Рада (Йорданія)
  7. Хакан Джіназ, президент Черкеської благодійної асоціації (США)
  8. Олег Дунда, народний депутат України
  9. Ілля Пономарьов, голова виконавчого комітету З'їзду народних депутатів Росії
  10. Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам'яті
  11. Вадим Задунайський, професор Українського Католицького Університету
  12. Мераб Чухуа, професор Тбіліського державного університету (Грузія)
  13. Окабе Йошіхіко, професор університету Кобе Гакуін, директор Центру міжнародних обмінів (Японія)
  14. Жан-Франсуа Рателле, професор Оттавського університету (Канада)
  15. Рік Фавн, професор Сент-Ендрюського університету (Велика Британія)
  16. Фредерік Старр, засновник і голова Інституту Центральної Азії та Кавказу (США)
  17. Люк Коффі, старший співробітник Hudson Institute (США)
  18. Анна Фотига, депутат Європейського парламенту, міністерка закордонних справ Польщі в 2006-2007
  19. Раса Юкнявічене, депутат Європейського парламенту, міністерка оборони Литви у 2008-2012
  20. Януш Бугайський, старший науковий співробітник Jamestown Foundation (США)
  21. Пол Гобл, аналітик, письменник і публіцист про Росію, багаторічний спеціаліст з етнічних та релігійних питань в Євразії
  22. Девід Саттер, співробітник Школи передових міжнародних досліджень Університету Джона Гопкінса (США)
  23. Майкл Хікарі Сесайр, старший політичний радник Комісії США з безпеки та співробітництва в Європі

Коли: 27 травня, початок реєстрації о 9:30.

Захід транслюватиметься онлайн за посиланням.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.