АНОНС: Презентація книжки «Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу» Лесі Бондарук

Презентація книжки «Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу» Лесі Бондарук відбудеться 23 травня у Києві.

Про ув'язнення українців у таборах ГУЛАГу можна розповідати і писати нескінченно. Цю тему неможливо розкрити повністю в одній чи навіть у ста книжках. Завжди знайдуться нові цікаві документи, події, вражаючі долі людей. Підняті у цій книжці проблеми можна розвивати надалі окремими дослідженнями. І це треба робити. Бо чим більше ми шукаємо і працюємо, тим більше дізнаємося правди, яку тоталітарна система ре­тельно приховувала від нас.

У цій праці розповідається, як українці боролися за право бути собою, потерпаючи від наруги в особливих радянських конц­таборах (наджорстких умовах спеціально створених для політичних опо­нентів режиму).

Леся Бондарук — кандидатка історичних наук та співробітниця Українського інституту національної пам'яті.

Презентація книги "Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу" відбудеться 23 травня об 18:00 у Книгарні Є, вулиця Миколи Лисенка, 3, Київ.

Придбати книгу можна тут.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.