У Держдумі підписали меморандум про завершення Громадянської війни в Росії

У Держдумі РФ підписали меморандум про завершення Громадянської війни 1917-1922 років між білими та червоними. Його уклали представники політичних течій, що протистояли під час війни

Про це повідомляє низка російських видань, зокрема Daily Storm.

Підписання меморандуму стало підсумком конференції "Нестерпна російськість буття" за участю депутатів, філософів та публіцистів.

"Головним посилом заходу стала можливість донести до суспільства ідею Абсолюта через найкращі уми покоління, готовність об'єднатися навколо спільної мети – завершити ідеологічну громадянську війну, щоби разом побудувати велике майбутнє країни", – йдеться у прес-релізі конференції.

Депутат Держдуми Дмитро Кузнєцов розповів, що, крім нього меморандум підписали: Роман Антоновський від монархістів, Олексій Чадаєв від право-лівих ЛКПН, Герман Садулаєв від більшовиків, Владлен Татарський від анархістів-махновців, Андрій Коробов-Латинців від есерів, Анастасія Удальцов, Станіслав Наумов від ЛДПР та Микола Новічков від справедливоросів.

"Напевно, це треба було зробити Молотову із Денікіним у листопаді 1941-го. Тоді, як і зараз, під загрозою було існування російської цивілізації. Але не довелося. Тому світ укладають сучасні філософи", - написав Кузнєцов у своєму Telegram-каналі.

Громадянська війна на теренах колишньої Російської імперії, що розпочалась із падінням Тимчасового Уряду та захопленням більшовиками Петрограду.

Громадянська війна стала результатом революційної кризи, що розгорнулась у російській імперії на початку XX століття, почалася з революції 1905—1907 років, посилилася в ході Першої світової війни та призвела до падіння монархії, господарської розрухи, глибокого соціального, національного, політичного й ідейного розколу російського суспільства. Апогеєм цього розколу і стала запекла війна в масштабах усієї країни між збройними силами червоної армії, білого руху та національних рухів за незалежність за участю Центральних держав і Антанти.

За офіційною радянською версією, Громадянська війна завершилася перемогою більшовиків та створенням Радянського Союзу в 1922 році. Але як соціальний конфлікт загально-національного та міжнаціонального масштабу, в якому політична партія, що захопила владу, придушувала інші соціальні класи й верстви населення та національно-визвольні рухи силою і зброєю, конфлікт продовжувався у різних прихованих формах, за різним оцінками, до другої половини XX-го ст.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.