IN MEMORIAM: Помер відомий львівський екскурсовод Петро Радковець

4 лютого на 59 році життя помер найбільш впізнаваний львівський екскурсовод та краєзнавець Петро Радковець

Про смерть батька повідомила у Facebook Катерина Радковець.

Петро Радковець народився 27 квітня 1964 року. Випускник Львівського поліграфічного інституту (сучасна Українська академія друкарства), учасник "Товариства Лева". У різні роки працював у Львівській науковій бібліотеці імені В.Стефаника, видавництві "Центр Європи".
Автор сотень краєзнавчих публікацій, учасник та співавтор десятків телевізійних проектів, документальних фільмів та сюжетів, присвячених Львову на регіональних та національних телеканалах. Разом з братом Іваном, - автор збірки казок для дітей ("Таємниці львівських левів", Львів, 2015). Брати Радковці є розробниками численних авторських туристичних маршрутів Львовом та Західною Україною, співавторами краєзнавчих розвідок "Загадки міста Лева".
Петро Радковець запам'ятався львів'янам особливим стилем одягу, у якому він часто з'являвся на публіці: завжди із закрученими вусами, "метеликом", "ляскою" (тростиною або ціпком), годинником-"цибулькою" та у "мельонеку" (капелюсі).
Радковець був одним із найвідоміших львівських та українських гідів упродовж останніх 20 років. Одним з останніх за його участю став проект "Місто лікує" - безкоштовні прогулянки Львовом для захисників та військових ветеранів, які проходять реабілітацію.
 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.