Одеський художній музей виклав у відкритий доступ науковий архів

Одеський національний художній музей виклав у відкритий доступ свій науковий архів. Тепер він доступний дослідникам та науковцям з усього світу українською та англійською мовами

Про це повідомила комунікаційна менеджерка проєкту Валерія Шевченко. 
Одеський національний художній музей виклав у відкритий доступ свій науковий архів. Тепер він доступний дослідникам та науковцям з усього світу на спеціальній мультимедійній онлайн-платформі українською та англійською мовами.             

Співробітники ОНХМ описали та оцифрували важливі документи з історії музею, фотографії, експозиційні плани та афіші, статті, матеріали про видатних працівників, мультимедійні матеріали про художників та мистецьке життя Одеси різних епох — загалом понад 5400 файлів з більш, ніж 30 музейних фондів.

"Традиційно наукові архіви українських музеїв мають закритий режим доступу, який складно подолати навіть вченим. Ми раді долучитися до небагатьох українських колег, що змінили цю практику, і стати відкритими не тільки для дослідників, але й для широкого загалу. Особливо важливо оцифровувати та публікувати архівні матеріали під час війни, коли фізичні носії інформації знаходяться під загрозою знищення. Це також важливий крок для відкритості та доступності історичних досліджень, зокрема в рамках деколонізаційного дискурсу", — пояснює Кирило Ліпатов, науковий керівник проєкту, голова наукового відділу ОНХМ.

Серед представлених на платформі матеріалів: колекція скляних фотонегативів 1910-1950-х років, що документують виставкові проекти Одеського художнього музею; невідомі твори, фото та відео, рукописи, документація мистецьких подій українського художника та директора ОНХМ Олександра Ройтбурда; документальні матеріали, які показують, як змінювалася музейна експозиція протягом різних епох; нові персональні фонди, які були передані до музею в 2022 році — архіви художниці та кураторки Маргарити Жаркової, Віктора Кашеварова, арт-критикині та перфомерки Уте Кільтер.

Реалізація проєкту стала можливою завдяки фінансуванню зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2022 Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut  — ініціативи для підтримки культурних та освітніх організацій, що постраждали від війни проти України.

Детальні релізи українською та англійською мовами, а також постери та деякі зображення з архіву з підписами ви знайдете у папці на гугл-диску.
 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.