Пушкін залишається у Харкові

Харківська обласна рада відмовилась перейменувати російський драматичний театр імені Пушкіна

Під час Голодомору, 17 листопада 1933 року у Харкові було створено російський драматичний театр. Першим керівником театру був режисер Ленінградського академічного театру драми. З собою він також привіз і акторів. 

У 1949 році театру присвоєно ім'я Пушкіна.

1 березня 2022 року колектив театру ухвалив рішення прибрати з назви слово "російський", однак рішення за законодавством має ухвалювати обласна рада. До органів влади були надіслані відповідні листи.

На засідання депутатської комісії ініціатива була підтримана. Однак, 20 вересня на сесії Харківської обласної ради депутати провалили голосування за перейменування Харківського академічного російського драматичного театру ім. О. С. Пушкіна.

У сесійну залу було винесено два проєкти. За однією пропозицією, пропонували прибрати у назві Харківського академічного російського драматичного театру ім. О. С. Пушкіна лише слово "російський". Іншою пропозицією пропонували прибрати з назви і "російський", і "Пушкіна".

За вилучення з назви слова "російський" проголосували 55 депутатів. Назву без "Пушкіна" та "російського" підтримали 44 депутати. Для ухвалення рішення необхідний 61 голос. Тому жодна з пропозицій не була підтримана.

На сесії депутат від "Блоку Кернеса" та голова бюджетної комісії Людмила Немикіна виступила проти зміни назви театру. Вона заявила, що зміна назви буде варварством, оскільки Пушкін - це світове надбання. Депутати від Блоку Кернеса взагалі не голосували. 

 







Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.